Народився 5 січня 1921 року в швейцарському селі Конольфинген в кантоні Берн. Його дід був членом Національної ради, а батько сільським протестантським пастором. Суворе виховання і соціальний стан батька відокремили майбутнього письменника від суспільства однолітків. Вже в дитинстві він почав малювати. Пристрасть до образотворчого мистецтва супроводжувало його все життя: він робив ілюстрації до своїх п'єс, ескізи до їхніх постановок. У 1970-1980-х його живописні та графічні роботи експонувалися на художніх виставках в Невшателі та Цюріху. Кінорежисер Шарлотта Керр, яка була другою дружиною письменника й прожила з ним останні 7 років його життя, згадувала: «Коли Фріц (Фрідріх) пише фарбами, він забуває про все на світі». 1935 р. сім'я переїхала в Берн. Там Фрідріх навчався спочатку в Вільній гімназії, пізніше перейшов в Гумбольдтіанум, який закінчив в 1941. Протестантське виховання вплинуло на формування особистості майбутнього письменника, однак воно походило скоріше «від противного», в конфлікті зі строгими вимогами аскетизму й дисципліни. Гімназичні «успіхи» і поводження Дюрренматта викликали безліч нарікань його викладачів, і роки навчання в гімназії письменник згодом вважав «найнеприємнішим часом» свого життя. У 1941 р. вступив до Цюріхського університету, де почав вивчати філософію, природознавство і германістику, але після першого ж семестру перевівся в університет Берна. Однак спроба отримання класичної освіти виявилася невдалою: в 1943 р. він залишає університет і присвячує себе літературі. В 1947 р. Дюрренматт одружився на актрисі Лотті Гайсслер, і молода сім'я переїхала в Лігерц на озері Білер. Він став головою сім'ї (у них було п'ять дітей), і матеріальні питання набули для нього величезне значення. Саме тому в ті роки Дюрренматт пише не тільки п'єси, а й детективи, які публікуються з продовженням в газеті «Швайцер у Баварії», а також укладає договір з німецькими радіостанціями на кілька радіоп'єс. П'єси для радіо стали для нього абсолютно окремим жанром, що в історії світової драматургії є винятковим випадком. До цього часу сформувалася основна проблематика його п'єс: втрата духовних коренів, трагічне безсилля людини, що протистоїть хаотичному і жорстокому світові. Однак Дюрренматт вважав, що час трагедії минув, і що комедія залишилася єдиною сценічною формою, здатної відобразити трагізм сучасного життя. Трагічне світовідчуття драматург передає через комічну невідповідність; його головним естетичним прийомом стає гротеск, що зводить воєдино непоєднувані цілі та засоби, ситуації і характери, проблеми та способи їх вирішення. Основними темами драматурга стають зрадництво, вина, покарання, вірність, свобода і справедливість. Саме ця проблематика лягла в основу п'єси, що принесла Дюрренматта світову популярність – «Візит старої дами» (1957). Крім слави, п'єса приносить автору і довгоочікуване матеріальне благополуччя. У 1960-ті він одержує можливість подорожувати, займатися громадською діяльністю. Творча спадщина Дюрренматта досить об'ємна: він автор 23 п'єс, численних романів, новел, оповідань, радіоп'єс, есе. Серед них - збірка оповідань «Місто», детективні твори «Суддя і його кат», «Підозра», «Візит старої дами», «Фізики», «Правосуддя»; повісті «Аварія», «Доручення» та ін. Декілька творів були екранізовані. Його романи і новели, філософські притчі та п'єси сповнені гротеску й фантастики. Парадоксальні за самою своєю суттю, вони не дають однозначних відповідей на одвічні питання, але змушують замислюватися про найголовніше. Помер Ф.Дюрренматт 14 грудня 1990, в Невшателі, менш ніж за місяць до свого 70-річного ювілею.