Головна

Structure / Divisions / Library of KNTU / The calendar of significant and memorable dates

The calendar of significant and memorable dates

День Конституції України

День Конституції України – державне свято України. Святкується щорічно 28 червня на честь прийняття Конституції України з 1996 року. У червні 1996 року депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію. Це сталося на п'ятий рік після проголошення незалежності. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня – загалом безперервно 23 години. Під час голосування «ЗА» висловилися 315 парламентарів. Вони врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту- про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні. Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини та громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Дана конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України.

День батька

Тато для кожної дитини є таким же важливим, як і мама. Тому недарма останнім часом поруч із Днем матері у більшості країн світу почали урочисто святкувати батьківський день, висловлюючи повагу і любов татусям. День батька у 2017 році українці святкуватимуть 18 червня. Татів день вперше почав відзначатися у 1910 році в Сполучених Штатах Америки. Ініціативу щодо святкування цього дня внесла жителька штату Вашингтон – Сонора Смарт. У родині, де народилася Сонора Смарт, крім неї було ще п’ятеро діток. Коли народилася шоста дитина, матір дівчинки загинула. Батько повністю взяв на себе усі турботи по вихованню та забезпеченню діток. Натхненна спогадами про дитинство та безмежною вдячністю своєму батькові, жінка звернулася з пропозицією до місцевої влади, де її підтримали. Згодом традиція святкування дня батька поширилася й на інші штати країни. А в 1966 році День тата в США став національним святом і відзначається кожної третьої неділі червня. На сьогодні це свято набуло статус офіційного в 40 країнах світу. Традиції святкування дня батька у кожної країни свої. Загальний символ батьківського свята є троянди, які приколюють у цей день до одягу на сторону серця. Якщо тато живий – прикріпляють троянди червоного кольору, якщо вже покинув світ – білі. Квітка символізує безкінечну любов та повагу до батьків. Цього дня дітки приносять татусям подарунки, часто зроблені власноруч. Дорослі обов’язково навідують своїх літніх батьків, влаштовують домашні обіди.

Міжнародний день друзів

Напевно, кожен погодиться з тим, що головне багатство в житті людини – це справжні і вірні друзі. В Україні Міжнародний день друзів прийнято святкувати 9 червня. У США, наприклад, Міжнародний день друзів відзначають 24 листопада. З кожним роком це свято стає все більш популярним. Воно супроводжується різними заходами і служить приводом висловити друзям свою вдячність. Порадуйте друзів у цей день, проявіть фантазію: подаруйте друзям яскраві тематичні листівки з приємними словами, креативні подарунки, якщо ваші друзі знаходяться далеко, цей день стане ще одним приводом зателефонувати їм або написати в соціальних мережах. Пам’ятайте, що хороші друзі – це саме та тиха гавань, яка і зрозуміє, і вибачить, і завжди допоможе. Однак треба вчитися відрізняти справжніх друзів від псевдо-друзів – і радість від спілкування з ними не змусить себе довго чекати. До речі, іноді старі добрі друзі виявляються «ріднішими» за найближчих родичів. Цінуйте і бережіть таких друзів і завжди будьте з ними взаємними.

31 травня – День боротьби з тютюнопалінням

Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням — встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відзначається 31 травня кожного року. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції. У березні 2006 року Верховна Рада України ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну. Конвенція зобов'язує учасників вживати конкретних заходів, спрямованих на подолання тютюнової пандемії. Причиною появи боротьби з тютюнопалінням є передчасна смертність та хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти. На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від вживання тютюну щороку помирає понад 5 мільйонів людей; очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. У Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйона людей на рік. Основними причинами смертей, пов'язаних із тютюнокурінням, є серцево-судинні захворювання (47%); захворювання органів дихання (19%); рак легень (16%); інші види раку (9%) ін. причини (9%). Близько 70%, пов'язаних із тютюном, смертей сталися з людьми віком від 35 до 69 років, а це означає, що кожен померлий у цій віковій групі втратив у середньому 19 років життя. В Україні палить близько 11, 5 млн жителів, з них — 9,1 млн чоловіків та 2,5 млн жінок. У відсотковому відношенні — 60% і 11,2%, відповідно. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років — є постійними курцями. Більш, як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років. Міжнародний день відмови від паління (англ. Great American Smokeout) відзначається також у третій четвер листопада. Він був встановлений Американським онкологічним товариством (англ. American Cancer Society) в 1977 році. ВООЗ повідомляє про більш ніж 25 захворюваннь, перебіг яких погіршується під впливом куріння (серцево-судинні, легеневі та онкологічні захворювання). Серйозні наукові докази зв'язку раку легень та інфаркту міокарда з курінням були приведені в багаторічному дослідженні британських учених British Doctors Study. Всесвітній день без тютюну входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН.

22 травня - Міжнародний день біорізноманіття

Щороку, 22 травня, світ відзначає Міжнародний день біорізноманіття, проголошений Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй у 2000 році на честь прийняття 22 травня 1992 року Конвенції про біорізноманіття. Відповідно до повідомлення Секретаріату Конвенції про біорізноманіття, темою цьогорічного Міжнародного дня біорізноманіття є відзначення 25-річчя набрання чинності Конвенцією про біорізноманіття. Міжнародний день біорізноманіття це ще одна нагода звернути увагу владних структур та громадськості на проблему безповоротної втрати на Землі багатьох представників флори та фауни, впровадження заходів, спрямованих на досягнення трьох основних цілей Конвенції про біорізноманіття – збереження біорізноманіття та екосистем, стале використання компонентів біорізноманіття та отримання вигод від використання генетичних ресурсів, зокрема включення питань збереження біорізноманіття у галузеві національні та місцеві стратегічні документи розвитку та просторового планування і мобілізації всіх можливих ресурсів для досягнення цілей Стратегічного плану з біорізноманіття на 2011 – 2020 роки та його завдань Айті (прийнятих під час Десятої наради Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (м. Нагоя, Японія, 18 – 29 жовтня 2010 р.)).

24 травня — День слов’янської писемності і культури

Це свято було встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I «Про День слов’янської писемності і культури». Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності. 24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця. Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем). Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

Вишиванка – твій генетичний код

Щорічно у третій четвер травня українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури. За традицією, в цей день всі охочі приходять на роботу або навчання у самому пізнаваному елементі українського костюма – у вишиванці. По всьому світу проводяться святкові ходи, акції та флешмоби в підтримку української культури. Вишиванка – візитна картка України і відзначається в будній день. Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов'янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом. Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси. Вважалося, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Дівчата шили вишиванки до свого весілля – в якості приданого. Відомо, що українські чумаки, які проводили життя в довгих мандрах, довіряли шиття своєї вишиванки лише одній обраній дівчині. Вишиванки не втрачають актуальності й сьогодні – їх все частіше носять як елемент повсякденного одягу. Дизайн вишиванок часто використовується в сучасних модних колекціях. Вважається, що традиція, яка з часом переросла у День вишиванки, була покладена ініціативою студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк в 2006 році. За сприяння діаспор День вишиванки відзначають у США, Канаді, країнах Європи, Австралії та ін. У 2013 році свято вперше дістало державну підтримку.

День науки в Україні

Складно собі уявити сучасне життя без досягнень науки. Адже лише завдяки науці людство досягло прогресу розвитку пройшло шлях від перших спроб вивчення світу до космічних польотів та нанотехнологій. Щоб оцінити заслуги науки перед суспільством, у третю суботу травня в Україні відзначається професійне свято працівників науки. Свято запроваджене в Україні «…на підтримку ініціативи відомих вчених, наукових установ, а також професійних спілок України…» згідно з Указом Президента України «Про День науки» від 14 лютого 1997 року № 145/97. Мета цього свята – вшанування наукових традицій, досягнень учених, якими ми цілком справедливо пишаємося, і на яких покладаємо великі сподівання. Науковий потенціал Україні вважається одним з найкращих в Європі. Українські вчені є авторами безлічі винаходів у різних областях науки. Щиро вітаємо науковців зі святом творчої праці – Днем науки! Бажаємо усім науково-педагогічним працівникам, ученим, молодим науковим дослідникам міцного здоров’я, невтомності у новаторському пошуку, втілення інноваційних проектів задля прогресу та розвитку!

День Європи в Україні

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. 9 травня 1950 р. міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив план виходу Європи з післявоєнної кризи (Декларація Шумана). Першим кроком на шляху до практичної реалізації ідеї створення єдиної Європи він запропонував об’єднання вугільної та сталеливарної промисловості, що привело до появи 16 липня 1952 року першої з трьох європейських інституцій, на основі яких створено Європейський Союз – Європейського Співтовариства вугілля та сталі. Рішення щодо відзначення Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. Відтоді це свято відзначається кожного року 9 травня. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер. У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до ЄС. У цих країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формування громадської думки стосовно підтримки вступу до Євросоюзу. На сьогодні День Європи поряд з єдиною європейською валютою євро, синім прапором на якому зображено коло золотих зірок, та гімном є політичним символом та атрибутом Європейського Союзу. В Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» День Європи відзначається з 2003 року в третю суботу травня згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003. Відзначення Дня Європи в Україні − це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи.

Міжнародний день музеїв

Музеї є безцінними джерелами пізнання, які освячують наше долучення до культурно-історичних цінностей і духовних реліквій. Самовіддана праця музейних працівників – вірних служителів часу – відзначається високим професіоналізмом, подвижництвом, сприяє примноженню нетлінних духовних надбань. Міжнародний день музеїв – щорічне свято музейництва, яке відзначається 18 травня. Вперше Міжнародний день музеїв відсвяткували в усьому світі 1977 року, коли у Москві та Ленінграді відбулась11 генеральна конференція Міжнародної ради музеїв. Тоді ж запропонували й девіз свята : «Музеї – важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами». І великі, і зовсім маленькі музеї святкують цей день надзвичайно урочисто – влаштовують виставки, концерти, дні відкритих дверей, коли всі бажаючі можуть відвідати музеї безкоштовно, проводять екскурсії. В Україні налічується майже 500 музеїв, тоді як у радянські часи їх було тільки 190. Наведена цифра включає в себе як державні музейні заклади, так і комунальні та приватні. Окрім них, існують ще громадські музеї, яких понад 2 тисячі. За розгалуженістю музейної мережі і за багатством культурної спадщини Україна посідає чільне місце в Європі. Музеї – це справжні культурні скарбниці України, що стверджують сучасне, пов'язують нас із минулим. Це подарунок нащадкам, наше послання в майбутнє!

18 травня – День скорботи і пам'яті жертв депортації кримських татар

18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента України №165/94 від 14.04.1994 р., відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. З 2014 року цей день в Україні також визначено як День боротьби за права кримськотатарського народу. Один з найбільших злочинів радянського режиму – Депортація кримських татар, сталася 18-20 травня 1944-го року. Увесь кримськотатарський народ радянська влада звинуватила у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Переселенню піддалися старі, жінки і діти, цілі родини. Солдати і офіцери о третій годині ночі вривалися в будинки, депортованим відводили від декількох хвилин до півгодини на збори. Зануривши на машини людей відправляли на найближчу станцію, вантажили в товарні вагони по 40 осіб, а то і більше в кожен вагон. Звідти ешелони відправляли в місця заслання до Середньої Азії. Загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала більше, ніж 250 тисяч осіб. Дорогою і протягом першого року перебування на нових землях загинуло понад 30 тисяч людей. Депортаціяпримусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної територіїнайдавніше явище. Це своєрідний «інструмент» боротьби за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу таке «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи горе, приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект. 5 вересня 1967 року Указом Президії Верховної Ради СРСР №493 з кримських татар були зняті звинувачення у зраді, але вони так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину. Лише 14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав", започаткувавши процес політичної реабілітації депортованих за національною ознакою.

Міжнародний день сім’ї

Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх. Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу! З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – державне свято в Україні, який офіційно відзначають 9 травня, починаючи із 2016 року. «День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 року Верховною Радою України проекту закону № 2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію. Новий зміст відзначення Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе: переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.); перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування. Офіційним символом святкування Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії.

Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця

8 травня щорічно відзначається Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Цей день був заснований на честь швейцарського гуманіста, лікаря і громадського діяча Анрі Дюнана (1828-1910), який народився в цей день. Він прославився тим, що за його ініціативою в середині 19 століття почали створюватися групи добровольців, які займалися наданням допомоги пораненим бійцям. У лютому 1863 року Женевське суспільство створило і профінансувала комісію з п'яти чоловік. До її складу входило три лікаря. Ця комісія стала основою Міжнародного комітету по наданню допомоги пораненим солдатам. З 1880 року організація отримала назву Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Спочатку діяльність організації поширювалася тільки на учасників воєн, поранених у битвах. Потім допомогу почали надавати і мирному населенню. За пропозицією Жана Анрі Дюнана, 22 серпня 1864 року в Швейцарії була підписана конвенція, спрямована на поліпшення рівня життя людей, які постраждали під час військових дій. У даному документі також було зазначено, що лікарі і медперсонал повинні мати свій універсальний відмітний знак. В якості такого символу був вибраний червоний хрест, розташований на білому тлі. У 1906 році в Османській імперії була створена благодійна організація Червоний Півмісяць. У мусульманських країнах вона стала аналогом Червоного Хреста. У жовтні 1986 року відбулася 25-та міжнародна конференція. На ній було затверджено нову назву організації – Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МКЧХ). Головним завданням національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця є здійснення гуманітарних програм в інтересах населення: вони надають соціальну допомогу й підтримку, готують співробітників і волонтерів до реагування в екстремальних ситуаціях, навчають прийомам надання першої допомоги, возз’єднують родини, розлучені збройними конфліктами й стихійними лихами, поширюють інформацію про гуманітарні цінності й норми міжнародного гуманітарного права.

Міжнародний день радіо

7 травня в Україні святкують Міжнародний день радіо. Цього дня у 1895 році відомий фізик Олександр Попов презентував світу свій винахід – перший радіоприймач і продемонстрував його роботу. Видатний електротехнік одним з перших спробував перетворити електромагнітні коливання в зрозумілу ретрансляційну людську мову і таким чином створив перший прототип радіоприймача. Відтоді радіо посіло провідне місце в різних галузях життя. Це і техніка, і військова справа, і розважальні технології. Щорічно День радіо стали святкувати в СРСР з 1945 року. А в незалежній Україні у 1994 році Президент затвердив цю дату, як День працівників радіо, телебачення і зв’язку. Настільки звичне для нас явище, як радіосигнал, ще сто років тому вважалося чимось надприродним. Стрімкий розвиток радіотехнологій призвів до того, що зараз на основі перших розробок Попова створено такі революційні явища, як телебачення і мобільний зв'язок. Для студентів радіотехнічних ВНЗ це також особливий день. Молодь організовує різні заходи, які цікаві широкому колу глядачів і учасників. Основне шоу, яке користується найбільшою популярністю серед студентів – це вечірки у форматі Openair. Приємна атмосфера свята і свободи подарує незабутні враження.