Микола Іванович Братан

Микола Іванович Братан – заслужений діяч мистецтв України, відомий український поет, прозаїк, літературний критик, перекладач, автор близько ста книжкових видань, котрі знайшли свого читача. Микола Іванович Братан народився 1 січня 1935 року в с. Семенівці Каховського р-ну в родині доярки та механізатора. Вчився в Семенівській семирічній школі, Бериславському педучилищі. Потім була служба в армії. У 1964 році заочно закінчив філологічний факультет Одеського держуніверситету. Почав друкуватись як поет у 50-х роках на сторінках періодики («Наддніпрянська правда», «Вітчизна», «Літературна газета»), а перша книга лірики з’явилась у 1961р. в Херсоні під промовистою назвою «Смаглява Таврія». А далі були ліричні збірки, які принесли славу і визнання : «Луни», «Веселку – людям», «Степові люди»,«Озерниця»,«Я ще осіннім не став»,«Я – Сиваш»,«Портрет з дороги»,«Дожинок». М. Братан був автором книг сатири і гумору, а також віршів для дітей : «П’ята група крові»,«Експромти»,«Равлик на пляжі»,«Зелена черепаха». Паралельно з поетичною діяльністю М. Братан яскраво заявив про себе і як прозаїк («Діждалися весілля»,«Бережина»,«Танго над лиманом») та як драматург («Сліпий дощ»,«Сердитий Бог»,«Лукавий сон»,«Махно в Парижі»). З 1971 по 2006 рр. М. Братан очолював Херсонську філію НСПУ. Був лауреатом премій ім. А. Малишка та М. Куліша. Все життя він яскравів творчим потенціалом, енциклопедичними літературними знаннями та іскрометними експромтами. Читачі чекали від нього нових творів і він їх не розчаровував.