Всеукраїнська газета «День» ініціювала проведення круглого столу в Херсоні. Місцеві фахівці різних зацікавлень у приміщенні факультету філології та журналістики ХДУ протягом кількох годин обговорювали перспективи розвитку свого міста та роль у цьому процесі місцевої активної громади.

«Як зберегти унікальне минуле і сформувати майбутнє обличчя Херсона» – таку тему «День» запропонував одним з найавторитетніших громадських діячів міста. Серед них – професор, завідувач кафедри філософії і соціології Херсонського національного технічного університету Володимир Коробов, голова Херсонського обласного відділення Спілки дизайнерів України, доцент кафедри дизайну нашого університету Віталій Крижановський, голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України Дементій Бєлий, краєзнавець Сергій Дяченко, голова Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України Микола Гоманюк, архітектор Михайло Вустянський, священик Сергій Дмитрієв, доцент кафедри журналістики, голова Херсонської обласної організації НСПУ Василь Загороднюк та інші.

У ході обговорення різноманітних питань, учасники заходу зійшлися на думці, що Херсон – це не просто один з обласних центрів на ряду з іншими. Це, по своєму, особливе місто, що перебуває у пошуку самоідентифікації та потребує якісно нового позиціонування себе у країні та світі. Однак самі мешканці Херсона повинні подивитися на свої культурні, архітектурні, історичні надбання «новими очима».

На думку Володимира Коробова, херсонцям, мабуть, не потрібно «винаходити велосипед» і шукати щось надзвичайне. Професор зауважив:

«Тема брендингу дуже актуальна сьогодні для Херсона, адже без цього сучасне місто не може розвиватися. Я згадав кілька ярликів, які колись навішували нам: «малая Одесса», «батьківщина кавунів», «колыбель Черноморского флота России», «нащадки скіфів» тощо. Не спрацювало. Я довго аналізував, чим наше місто відоме світу, і зараз, гадаю, нам не треба вигадувати чогось нового, а нарощувати зусилля на тій ниві, яка вже мала успіх — позиціонувати себе з морем. Як на мене, у цьому й полягає місія «нового» Херсона: давати світу професійних моряків. До речі, завдяки Херсонській державній морській академії імідж морського міста як ковальні кадрів морської справи поступово переходить від Миколаєва та Одеси — у Херсон. Ця професія знана, популярна, грошовита і навіть романтична. Якщо розвивати цю лінію, вона може мати не лише всеукраїнське, а й світове значення, адже морякам справді відкритий увесь світ, відповідно через них по-новому відкриватиметься й Херсон. Місто поки що не розуміє усіх перспектив цієї теми. Потрібно спільне бажання громадськості ламати негативні уявлення про моряків. Поети, художники, кіномитці, режисери театру своїми творами могли б дати цьому напрямку новий подих. Та й історія нам у цьому допомагає. Перший корабель військового Чорноморського флоту було спущено на воду саме в Херсоні. Між іншим, одним із символів Херсона колись був чудовий вітрильник «Товариш». Історія втрати цього судна дуже неприємна. Про це, до речі, йдеться у виставі Миколи Гоманюка. Під час розмов із багатьма моряками, які ходили на «Товаришу», режисер дізнався чимало цікавих легенд та історій. Утім, цей пласт чомусь не затребуваний у нас. І від цього апатичність багатьох херсонців. Вони відчувають, що їхній досвід нікому не потрібен. Добре, що таким круглим столом «День» пробуджує нас і показує, що Херсон важливий для України.

Ще одна проблема херсонців на шляху до перевідкриття себе іншим — це, на мою думку, негативні риси провінціалізму. Нам потрібно робити ставку на культурні й освітні зв’язки херсонської молоді з нашими сусідами. Влада в цьому плані неповоротка. Тож рух повинен йти «знизу», від громадськості. Наприклад, завдяки моїй ініціативі Херсонський національний технічний університет підписав партнерські угоди з Люблінським католицьким університетом та Придністровським державним університетом. Наразі триває співпраця».

Віталій Крижановський, голова Херсонського обласного відділення Спілки дизайнерів України на круглому столі сказав:

«Кілька років тому представники херсонських обласних відділень Спілки дизайнерів України та Спілки рекламістів ініціювали два проекти щодо програми айдентики Херсонщини і Херсона. По області результати помітніші, розроблено цикл графічних елементів, який обгрунтовано певними смислами. Реакція на нього неоднозначна. І це нормально. Не варто приховувати, що маркетинг території — це маніпулювання свідомістю людей. А якщо ми керуємо свідомістю, то можемо впливати на вчинки. Звичайно, маніпуляція при брендингу міст має іншу мету, ніж комерційний маркетинг. Але і те, й інше обов’язково повинно будуватися на змісті. Важливо, що наша робота допомогла багатьом зрозуміти це. І деякі представники влади, і громадські експерти побачили, що суть брендингу полягає далеко не в дизайні, а в усвідомленні ресурсів Херсона, у розумінні самими херсонцями потреби пропагування спільних цінностей».

Підтримуючи й розвиваючи громадянське суспільство, газета «День» шукає своєрідні позитивні смисли, які притаманні кожному українському регіону і які сьогодні потребують перезавантаження та якісно нового позиціонування. Під час понад двогодинної дискусії на тему «Як зберегти унікальне минуле і сформувати майбутнє обличчя Херсона» експерти говорили про необхідність якісного ребрендингу міста, культурно-історичну основу для цього, шляхи «збудження» громадянського суспільства та методи нового позиціонування свого краю.

(за інформацією Івана Антипенка, Вадима Лубчака, газета «День»)

Викладачі Херсонського національного технічного університету готові до подальшої плідної співпраці з громадськими організаціями та засобами масової інформації нашого міста, аби позиціонувати Херсонщину з якнайкращого боку.