12 квітня – День скаута в Україні. Цей міжнародний неполітичний молодіжний рух ставить своєю метою підтримку фізичного, розумового і духовного розвитку молоді. Вперше про відзначення 100-ліття українського скаутського руху на державному рівні було згадано в Указі Президента України від 28 березня 2008 року № 279/2008 "Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні". У 1895-1900 роках існувала таємна юнацька організація Кам’янець-Подільської бурси «Запорозька Січ». Вона звертала чималу увагу на фізичне вдосконалення своїх членів. Учасники носили дерев’яну «зброю». Всі члени-запорожці носили імена історичних осіб. Кожний відділ мав свої шатра, їх ставили з гілля, соломи, кукурудзянки. Кожен учасник носив на шапці присвоєну його відділові гілочку дуба, берези, калини, явора. Організатором «Запорозької Січі» був старший учень - Борис Сулковський. Початком скаутського руху вважається 1907 рік, коли генерал-лейтенант британської армії Роберт Бейден-Павелл провів перший скаутський табір на острові Браунсі в Англії. Роберт сформував основні принципи скаутингу і згодом виклав їх у своїй книжці «Скаутинг для хлопців» (Лондон, 1908), яка і донині є основоположною працею для скаутської роботи. В 1909-1911 Олександр Тисовський зі Львова переклав українською мовою книжку «Скаутинг для хлопців» засновника скаутського руху. Незалежно від Тисовського пластові гуртки почали також творити Іван Чмола та Петро Франко. Якщо останні акцентували принципи пластування на фізичному та військовому розвитку, то Олександр Тисовський займався теоретичним вихованням молоді. Він розробив систему пластових проб (завдань), які мали виконати пластуни для того, щоб отримувати нові звання та вдосконалювати себе. Через кілька місяців діяльності, 12 квітня 1912 року, першу пробу на ступінь «учасника» здали та прийняли Пластову присягу на вірність Богові та Україні близько 40 осіб. Ця дата і стала вважатися офіційною датою заснування українського скаутингу - «Пласту».