Людвіг ван Бетховен (1770-1827 рр.) - великий німецький композитор, піаніст і диригент, представник музичного напряму «віденський класицизм». Точна дата народження невідома, відома дата хрещення Людвіга ван Бетховена – 17 грудня 1770р. в Бонні. Він з'явився на світ в музичній сім'ї. Його батько був тенором, а дід – керівником хорової капели. Батько покладав на сина великі надії, хотів розвинути в ньому видатні музичні здібності і зробити таким же відомим як Моцарт. Методи виховання були вельми жорстокими, і Людвігу доводилося займатися цілими ночами. В 13 років він був прийнятий помічником органіста, а пізніше став концертмейстером у Національному театрі Бонна. Йому довелося взяти опіку над молодшими братами після смерті матері. У цей період він активно працює над музичними творами великої форми, такими як сонати і кантати. У 1792 році Бетховен переїжджає жити до Відня. Там він бере уроки у Й.Гайдана, а пізніше переходить до А. Сальєрі. Тоді ж він стає відомий як піаніст-віртуоз. Серед шанувальників Людвіга з'являється безліч впливових людей, проте композитор запам'ятався сучасникам як людина горда і незалежна. Він говорив : «Тим, чим є я, я зобов'язаний самому собі». У «віденський» період 1792 – 1802 рр. Бетховеном були написані 3 концерти і кілька десятків сонат для фортепіано, твори для скрипки і віолончелі, ораторія «Христос на Оливній горі» і увертюра до балету «Творіння Прометея». Тоді ж була створена Соната №8 або «Патетична», а також Соната №14, більш відома як «Місячна». Початок XIX століття Бетховен зустрічає симфоніями. У 1800 році він закінчив роботу над Першою симфонією, а в 1802 році була написана Друга. Тоді ж настає важкий період в житті композитора. Ознаки розвивається глухоти посилюються і приводять Людвіга в стан глибокого душевного кризи. Проте, період 1802-1812 рр. – час розквіту в кар'єрі Бетховена. Перемога над собою і події Французької революції знаходять відображення в Третьої симфонії, названої «Героїчної», Симфонії №5, і «Апасіонату». Світлом і гармонією наповнені Четверта і «Пасторальна» симфонії. У 1814 році вперше побачила світ його перша і єдина опера «Фіделіо», а рік по тому він створив перший вокальний цикл під назвою «До далекої коханої». Тим часом посилювалася глухота композитора. Для повсякденного спілкування Людвіг завів «розмовні зошити», а для створення музики йому доводилося вловлювати вібрацію інструменту за допомогою дерев'яної палички : один кінчик Бетховен тримав в зубах, а інший прикладав до інструменту. У період з 1817 по 1826 рр. композитор пише фуги, 5 сонат і стільки ж квартетів. У 1823 році Бетховен завершив роботу над «Урочистої месою». В 1824 р. Симфонія №9 викликала справжній захват у слухачів. Зал стоячи вітав композитора, але він маестро зміг лише побачити овації, коли одна зі співачок повернула його до сцени. У 1826 році Людвіг ван Бетховен захворів на пневмонію. Стан ускладнювалося іншими супутніми захворюваннями, з якими йому так і не вдалося впоратися. Бетховен помер у Відні 26 березня 1827 р. Попрощатися з генієм прийшли більше 20 тис. чоловік. Симфонії Бетховена користуються популярністю і зараз : багато музикантів записують кавер версії в різних стилях.