Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, один із галеристів – Рауль Орєшкін – одразу написав Вікторії. Він хотів дізнатися, чи в безпеці вона та її родина .

Протягом семи місяців Вікторія листувалася з Раулем та ділилася своїми переживаннями, розповідаючи про життя в умовах окупації та події в Україні. Ці листи були публіковані Раулем на його власних сторінках у соціальних мережах та на офіційній сторінці галереї. Журнал "AKADEEMIA" також вирішив опублікувати всі листи Вікторії з першого місяця війни.
Наприкінці листопада 2023 року в Естонії планується виходити книга, де будуть зібрані листи художниці, що називатиметься "Мій Херсон. Листи з України". Ця книга стане ще одним важливим свідченням про витривалість та рішучість жити, творити і сповіщати світові про злочини окупантів в Україні, яка бореться за свою свободу та незалежність.
Вікторія Березіна в одному з інтерв'ю зазначила: "Коли хтось особисто розповідає свою історію, це зачіпає сильніше. Мої листи прочитало дуже багато людей. Від десяти до тридцяти тисяч щодня бачили ці публікації. Це дуже вплинуло на європейську публіку." Вона стала живим прикладом того, як мистецтво та людський дух можуть пройти через найскладніші часи і принести світло у темряву.
Більше деталей про листи, життя в окупації та артспротив Вікторії Березіної можна знайти у розмові, яку вона поділилася з журналісткою "Вгору" Ганною Щидловською за цим посиланням: посилання.
Вікторія Березіна - наша гордість, і ми сподіваємося на подальший успіх її надзвичайно важливої роботи.