Організація секції стала результатом спільної роботи трьох профільних кафедр факультету інформаційних технологій та дизайну ХНТУ: програмних засобів і технологій, комп’ютерних систем та мереж, а також інформатики і комп’ютерних наук. Саме їхні представники забезпечили змістовне наповнення, координацію та наукову якість обговорень, які відбувалися впродовж роботи секції. Модератором виступив декан факультету інформаційних технологій та дизайну, к.т.н., доцент Козел Віктор Миколайович, а технічний супровід забезпечила Ольга Ковальчук. Робота секції відбулася у стабільному змішаному форматі, об’єднавши 62 учасники онлайн.

Географія поданих тез та виступів охопила різні регіони України: Херсон, Одесу, Київ, Львів, Івано-Франківськ, Житомир, Запоріжжя, Хмельницький, Харків, Умань, Острог, а також була представлена міжнародною участю (Кенія).

Протягом майже трьох годин у центрі уваги були питання, які сьогодні формують реальність цифрової економіки: роль штучного інтелекту у професійній діяльності, трансформація бізнес-моделей, культурна адаптація цифрових продуктів та нерівність доступу до технологій у глобальному масштабі.

Особливу динаміку дискусії забезпечила участь представників ІТ-бізнесу, серед яких були фахівці та керівники компаній Tangram, DataArt, HOTKEY Group, Simbіoz Holding та WEEZMO TECHNOLOGIES LTD. Їхні доповіді доповнили науковий погляд практичним досвідом впровадження цифрових рішень у реальні бізнес-процеси.

Не менш змістовними стали виступи науковців із провідних університетів України зокрема Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Національного університету «Одеська політехніка». До дискусії також долучився міжнародний учасник із Кенії, що дозволило розширити контекст обговорення та порівняти виклики цифрової трансформації в різних регіонах світу.

У ході обговорень сформувалося спільне розуміння, що сучасний ІТ-фахівець уже не обмежується роллю технічного виконавця. Ринок потребує спеціалістів, здатних поєднувати знання штучного інтелекту, розуміння бізнес-процесів і навички роботи в міждисциплінарних командах.

Окремо підкреслено, що цифрова трансформація бізнесу вимагає переходу до системних моделей управління, а проблема цифрової нерівності залишається актуальною як для України, так і для країн, що розвиваються. Показовим у цьому контексті став досвід онлайн-освіти в Кенії, який засвідчив подібність глобальних викликів.

Також було відзначено високу частку студентських робіт у форматі «студент – науковий керівник» (35 із 70 тез), що актуалізує питання доцільності їх окремого структурування в межах майбутніх конференцій.

За підсумками роботи секції учасники дійшли спільних висновків щодо необхідності оновлення освітніх програм із інтеграцією інструментів штучного інтелекту, розвитку міжнародних освітніх партнерств, а також створення більш гнучких умов навчання з урахуванням сучасних інфраструктурних викликів. Для бізнесу акцентовано важливість переходу до власних продуктових рішень і глибшої культурної адаптації технологій, а для державного сектору – розвиток цифрових інфраструктур, включно з цифровими двійниками та інтелектуальними системами управління.

Робота секції засвідчила високий рівень наукової взаємодії між університетами, бізнесом і міжнародними партнерами. Обговорення було не лише змістовним, а й практично орієнтованим, що дозволило перетворити секцію на ефективний майданчик для формування сучасного бачення розвитку інформаційних технологій.