Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач) – геніальна українська поетеса, яку називають дочкою Прометея за її художнє слово, сповнене волелюбності й оптимізму, за силу духу і романтичність. Народилася вона 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський в інтелігентній сім'ї: мати –Ольга Косач, українська письменниця відома під псевдонімом Олена Пчілка, батько – Петро Антонович Косач був юристом, любив літературу і живопис. У родині спілкувалися українською мовою, читали українською, російською, англійською, французькою, італійською та іншими мовами, шанували народні звичаї. Діти, а їх було шестеро, змалку ходили в національному одязі, співали народних пісень, гралися разом із сільськими ровесниками. Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М.Драгоманов (дядько по матері), М.Старицький, М.Лисенко. Усе це сприяло ранньому розвитку і входженню Лесі в літературу: у чотири роки вона навчилася читати, в п'ять – грати на роялі, у дев'ять років – писати вірші, у тринадцять – почала друкуватись. У 1884 р. у Львові в журналі «Зоря» було опубліковано два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з'явилось ім'я – Леся Українка. У десять років дівчинка захворіла на туберкульоз кісток: із неповних 43 років, відведених Лесі долею на земне життя, понад 30 тривав двобій з тяжкою недугою. У 1893 році у Львові вийшла перша збірка поезій Л.Українки «На крилах пісень. Друга поетична збірка «Думи і мрії» – побачила світ у Львові в 1899 році. Її відкривала поема «Давня казка». Взагалі літературна спадщина Лесі Українки складається з ліричних поезій (збірки: «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»), поем («Русалка», «Роберт Брюс», «Давня казка»), драматичних поем («Блакитна троянда», «У пущі»), віршованих драм («Лісова пісня»). Також Леся Українка писала прозою («Така її доля», «Жаль», «Над морем»). Твори Лесі Українки, крім великого ідейного значення, мають ще й високу мистецьку вартість. У своїх ліричних поезіях, епічних поемах і передусім у драматичних творах вона увела нові засоби мистецького слова, форми вислову, мелодію вірша. Найсильніше письменницький талант Л.Українки виявився в драматичних творах. До них вона брала теми з Біблії, старинної історії, з часів середньовіччя, французької революції. В творах письменниці виявились не тільки її великий поетичний талант, глибока й широка освіта, але й гаряча любов до рідного краю.