Михайло Опанасович Булгаков народився 3 (15) травня 1891 р. в Києві в сім’ї викладача духовної академії Афанасія Івановича Булгакова. Майбутній письменник отримував початкову освіту в Першій Київській гімназії. У 1909 р. поступив в Київський університет на медичний факультет. В 1913 р. Михайло одружився з Тетяною Лаппе. Закінчивши у 1916 р. університет, Булгаков влаштувався на роботу в один з київських шпиталів. Влітку його направили в село Нікольське Смоленської губернії. У біографії Булгакова не можна не згадати, що в цей період письменник приохотився до морфію, але завдяки старанням дружини зміг перемогти залежність. Під час громадянської війни в 1919 р. Булгаков був мобілізований як військовий лікар в армію. У 1920 р. Михайло Опанасович захворів на тиф, тому не зміг покинути країну з Добровольчою армією. У 1921 р. Булгаков переїздить у Москву. Він активно займається літературною діяльністю, співпрацює з багатьма періодичними виданнями – «Гудок», «Робітник» і ін., бере участь у засіданнях літературних гуртків. У 1923 р. вступає у Всеросійський Союз письменників, де також перебували А. Волинський, Ф. Сологуб, Микола Гумільов, Корній Чуковський, Олександр Блок. У 1924 р. Булгаков розлучився зі своєю першою дружиною, і вже через рік одружився на Любові Білозерської. У 1924 – 1928 рр. Булгаков створює найвідоміші свої твори – «Дияволіада», «Собаче серце», «Завірюха», «Фатальні яйця», роман «Біла гвардія», «Зойчина квартира», п’єса «Дні Турбіних», «Багряний острів», «Біг». У 1926 р. у МХАТі відбулась прем’єра п’єси «Дні Турбіних» – твір поставили за особистою вказівкою Сталіна. У 1929 р. Булгаков відвідує Ленінград, де знайомиться з Є. Замятіним та Анною Ахматовою. Із-за гострої критики революції у своїх творах (зокрема, в романі «Дні Турбіних»), його кілька разів викликали на допити в ОГПУ. Перестають друкувати, а п’єси заборонено ставити в театрах. У 1930 р. Михайло Опанасович особисто написав лист І. В. Сталіну з проханням надати йому право покинути СРСР. У відповідь Сталін подзвонив і пообіцяв йому роботу, якщо сам Булгаков відмовиться від планів виїхати за кордон. Після цього письменник зміг влаштуватися режиссером-ассистентом у МХАТ. В 1932 р. він втретє одружується з Оленою Шиловською. Михайло Булгаков, біографія якого була насичена різними за характером подіями, останні роки сильно хворів. У письменника діагностували гіпертонічний нефросклероз (хвороба нирок). 10 березня 1940 р. він помер Поховали письменника на Новодівичому кладовищі в Москві. Твори письменника : Біла гвардія (роман, 1922–1924), Дияволіада (повість, 1923), Записки на манжетах (повість, 1923), Фатальні яйця (повість, 1924), Собаче серце (повість, 1925), Майстер і Маргарита (роман, 1929–1940, в СРСР опубліковано в 1966), Життя пана де Мольєра (роман, 1933), Театральний роман (Записки покійника) (роман, 1936–1937), Зойчина квартира (п'єса, 1925), Дні Турбіних (п'єса, написана на основі роману «Біла гвардія», 1925), Біг (п'єса, 1926–1928), Багряний острів (п'єса, 1927). Булгаков поєднує у собі талант сатирика, фантаста, реаліста, тому творчість його відносять до школи "магічного реалізму". Проблеми, яких торкається письменник у своїх творах, особливо в романі "Майстер і Маргарита", є "вічними": боротьба добра і зла, питання життя і смерті, життєві цінності людини.