Микола Олександрович Ярошенко народився 1 (13) грудня 1846р., Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія, у сім'ї дворянина військовослужбовця Полтавського кадетського корпусу. Змалку хотів стати художником. Але батько мріяв про військову кар'єру сина й віддав його до Полтавського кадетського корпусу, який він закінчив 1863 р. й виїхав на навчання до Санкт-Петербурга. Закінчив 1-шу Санкт-Петербурзьку військову гімназію та Михайлівську артилерійську академію. 1870 р. військового інженера, штабс-капітана Миколу Ярошенка призначено на Петербурзький патронний завод, де він пропрацював понад 20 років. Ще в кадетському корпусі на нього звернув увагу художник Іван Зайцев. У Санкт-Петербурзі Микола Ярошенко систематично займався малюнком та живописом, відвідував вечірню школу малювання «Товариства заохочення художників», а пізніше — вечірні класи Петербурзької Академії Мистецтв. Його вчителем та ідейним керівником був Іван Крамський. Навчався мистецтва під час студійних подорожей до мистецьких центрів Західної Європи, Палестини, Єгипту, часто бував на Кавказі. 1876 р. його прийнято у члени «Товариства пересувних художніх виставок», де він був одним із визначних представників товариства. Від 1875 р. виставляв свої роботи на його пересувних виставках, а від 1876 р. до кінця життя був активним членом і одним із керівників Товариства. За своє творче життя створив понад 400 полотен і понад 1000 малюнків. Як портретист Ярошенко створив цілу ґалерею портретів визначних людей культури, серед яких Миколи Ґе, Володимира Короленка, Володимира Соловйова. Найвизначніші твори Ярошенка : «Кочегар», «В'язень», «Студент», «Курсистка», «Старе й молоде», «Причини невідомі». Твори на українські теми : «Жид і українець», «Каліки під Києвом», «Жебраки з Києво-Печерської Лаври», «На гойдалці», «Всюди життя» та ін. 1892 р. у званні генерал-майора вийшов у відставку. Ярошенко часто приїздив до України, зокрема, в останні роки життя – на Полтавщину та Чернігівщину. Останні роки його життя і творчості пройшли в Кисловодську, де 1885 р. він придбав будинок, так звану «Білу Віллу», де жив та працював до самої смерті - 26 июня [8 июля] 1898 р. Перебуваючи в Кисловодську, до Миколи Ярошенка заходили Дмитро Менделєєв, Микола Дубовський, Михайло Нестеров. В останні роки життя, попри важку хворобу, Ярошенко багато мандрував по Росії та за кордоном: був на Волзі, в Італії, Сирії, Палестині та Єгипті. Був почесним громадянином Кисловодська. Поховано його на території місцевого Свято-Микільського собору, що стоїть поруч з його «Білою Віллою». Свою мистецьку спадщину Ярошенко заповів рідному містові. Його портрети, пейзажі Кавказу, жанрові картини, етюди та малюнки зберігаються в Полтавському художньому музеї. Його твори також є в музеях різних міст : у Кисловодську, Нижньому Новгороді, Ашгабаті, Калузі, Москві,Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі та ін.