About University / Новини університету / ПАМ'ЯТІ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО

ПАМ'ЯТІ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО

Created 17.12.2024 09:56

14 грудня 2024 року виповнилося 132 роки з дня народження видатного українського механіка, методиста та вченого у галузі машинознавства Олександра Степановича Кореняка.

Олександр Степанович народився 1892 року у селі (тепер - місто) Семенівка Чернігівської області. Після закінчення Київського політехнічного інституту 1915 року він працював на виробництві та до 1929 року директором школи у рідній Семенівці. Під його керівництвом школу було перетворено на ШСМ (школу селянської молоді), що дозволило учням здобувати політехнічну освіту з поглибленим вивченням сільськогосподарського виробництва і кооперації.

В 1930 році його було запрошено в Запорізький індустріальний технікум, який згодом реорганізовано в Інститут сільськогосподарського машинобудування, де Олександр Степанович викладав дисципліни механічного профілю, та за деякими відомостями до 1932 року був завідувачем кафедри прикладної механіки.

Від 1932 року Олександр Степанович знову в Києві, де до 1941 року завідує кафедрою деталей машин Київського інституту механізації та електрифікації, а з 1943 року працює у Київському гідромеліоративному інституті, де завідує кафедрою та до 1947 року працює деканом торфомеханічного факультету. У 1947 році Олександр Степанович захищає кандидатську дисертацію, згодом отримує звання доцента.

З 1950 року його основним місцем роботи є Київський технологічний інститут легкої промисловості (нині КНУТД), де він до 1971 року працює професором та завідує кафедрою теорії механізмів і машин. За сумісництвом у 1931-1941 та 1943-1955 роках він викладає теорію механізмів і машин (ТММ) у своїй альма-матер, Київському політехнічному інституті (про що збереглись цікаві спогади його студентів [1]), а у 1943-1947 роках завідує кафедрою ТММ.

Але більшості радянських та українських викладачів та студентів Олександр Степанович відомий саме як методист. З 1930-х років він починає розробляти завдання та посібники з ТММ для використання у навчальному процесі. Першою роботою, яку нам вдалося знайти, є конспект «Теорія розрахунку інерційних зусиль в плоских механізмах», виданий 1938 року (українською мовою!) (фото 1 та фото 2) за матеріалами лекцій, що читались автором у ряді ВНЗ Києва. Слід думати, що подібні конспекти розроблялись Олександром Степановичем з інших тем курсу і потім стали основою його відомого підручника.

Олександр Степанович був також одним з піонерів застосування при викладанні ТММ лабораторного практикуму. 1952 року в КПІ в рамках науково-дослідної роботи ним та його співробітниками було розроблено «Руководство по лабораторным работам по теории механизмов и машин» (фото 3 та фото 4). Ця робота стала основою для виконання лабораторних робіт з ТММ по всьому СРСР, окремі роботи з неї були перевидані у 1960-х роках у посібниках для викладачів загальнотехнічних факультетів. Колективом авторів під керівництвом Олександра Степановича з цією ж метою складались програми вивчення дисципліни та посібники з виконання практичних робіт (фото 5 та фото 6), поширені у всіх навчальних закладах тодішньої УССР.

1952 року також видано підручник (затверджено як посібник) «Теорія механізмів і машин» (фото 7 та фото 8), написаний у співавторстві з Левом Ісааковичем Кременштейном. Ця книга стала першим підручником з ТММ в Україні, в ній побудова курсу набула загальних рис, характерних і для сьогоднішнього змісту цієї дисципліни. Цей підручник відрізнявся стислістю, зрозумілою мовою написання, відсутністю значних обтяжень математичними викладками, тому користувався успіхом і передавався потім у 1955, 1976 (уже по смерті Л.І. Кременштейна) (фото 9) роках, та, в перекладі українською мовою у значно скороченому і переробленому (редактор М.К. Афанасьєв) вигляді у 1987 році (фото 10) вже без участі О.С. Кореняка.

Загальний наклад цього підручника складає близько 70 тис. екземплярів, що можна вважати результатом його визнання.

Сторінки керівництва до виконання лабораторних робіт з ТММ (1952) з підписом О.С. Кореняка

Сторінки програми з ТММ для студентів загальнотехнічних факультетів (1961)

Сторінки першого видання підручника з ТММ (1952)

Титульні аркуші третього (1976) та четвертого (1987) видань підручника з ТММ

Великим досягненням Олександра Степановича слід також визнати формування та координація роботи колективу однодумців (Л.І. Кременштейн, Г.М. Овсієнко, С.Д. Петровський, Г.Є. Баханов, С.Е. Гарф, П.М. Ємець), якими було обґрунтовано необхідність застосування в навчальному процесі з ТММ курсового проєктування механізмів певної машини та розроблено перший в радянському союзі посібник з курсового проєктування з ТММ (фото 11 та фото 12), який став методичною основою на багато десятиліть і продовжує залишатись актуальним зараз завдяки раціональній побудові, розробленим завданням на проєкт, наявності великої кількості прикладів, прекрасному графічному матеріалу. Посібник перевидавався в СРСР у 1956, 1960, 1964, 1970 роках загальним накладом близько 200 тис., був перекладений китайською та румунською мовами.

Сторінки першого видання посібника з курсового проєктування з ТММ (1954)

Окремо слід згадати спільну роботу О.С. Кореняка та Ф.П. Бондаровського (доцент УСХА) – посібник для педагогічних ВНЗ «Теорія механізмів машин і деталі машин», написаний українською мовою та виданий в Києві 1963 року накладом 2,9 тис. екземплярів (фото 13…фото 16). Спрямованість на студентів педвузів обумовила особливу увагу, приділену в цій книзі ілюстраціям, які на той час виконані прекрасно, і навіть сьогодні можуть бути помічними викладачам ТММ.

Слід відзначити цікавий факт, що деякі фрагменти тексту з підручників Олександра Степановича «перекочували» у сучасні видання практично у незмінному вигляді, що доводить актуальність його роботи.

З 1971 року Олександр Степанович не працював, але він писав передмову і редагував підручник 1976 року видання (фото 9). Дата, коли він пішов у кращий світ, на жаль, на сьогодні нам не відома, як і місце його поховання та інші цікаві подробиці біографії цієї, безумовно непересічної, людини, науковця, педагога і методиста, що формує умови для майбутніх досліджень істориків науки та освіти.

Такий короткий нарис про великого трудівника, професора Олександра Степановича Кореняка, українця, за книжками якого вчились і продовжують вчитись інженери не тільки СРСР, України, а і закордонних держав.

Світла йому пам'ять.