Секція, присвячена цій проблематиці, мала міждисциплінарний характер і об’єднала українських та іноземних освітян і науковців, до яких доєдналися підприємці, представники бізнес-об’єднань і сфери культури.

Доповідачі акцентували на необхідності впровадження цілеспрямованих економічних, правових, фінансових, адміністративних методів та інших важелів впливу щодо створення умов для повернення людських ресурсів до регіону. Особливу увагу було приділено необхідності формування зрозумілої та ефективної комунікації з владою та налагодження життєдіяльності на території Херсонщині в цілому. Учасники говорили про створення спільної концепції розбудови регіону на основі соціологічних, правових та економічних досліджень.

Так, були представлені соціологічні виміри на прикладі Мелітопольської громади – в.о. ректора МДПУ, канд. психол. наук, доценткою Наталю Фалько та керівницею Центру соціологічних досліджень, канд. філос. наук, доценткою Людмилою Афанасієвою. Ці дослідження показали проблеми та труднощі, з якими стикаються люди, що пережили окупацію або вимушене переміщення. Це ті болючі питання, які Херсонщина має вирішувати, і є сенс врахувати досвід колег з інших регіонів та країн, що пройшли через такі ж самі випробування війною.

Про необхідність зміни підходів до управління організаціями, до особистого лідерства керівника під час кризових ситуацій говорили ректор КНУТД, професор Іван Грищенко, Гері Макденіел, професор з Університету Вроцлава, і Хосе Солер, президент Міжнародного університету в Іспанії. Приємно, що наші учасники заходу максимально скористалися наданою нами площадкою для діалогу. Так, професійна спілка робітників морського транспорту України, керівництво якої також брало участь у заході, зацікавилися співпрацею з професором Макденіелом щодо навчання власних членів спілки.

загалі, проблеми кадрового потенціалу регіону вже давно є одним з головних для підприємств Херсонщини. В цій площині ХНТУ останні декілька років тісно співпрацює з виробничниками у всіх сферах промисловості: це і формування освітніх програм з урахуванням потреб промисловців, і стажування студентів безпосередньо на виробництві, і лабораторні наукові дослідження на замовлення регіональних підприємств.

Розвиток людського потенціалу безпосередньо пов'язаний із розвитком людини як особистості, розширенням її можливостей, що передбачає інший підхід до навчання. Боб Екхарт, американський викладач, акцентував увагу на новітніх моделях формування навчання, базуючись на змішаній формі комунікації. Квінтесенцією його виступу є слова Ноама Чомськи «Якщо сьогодні ви читаєте ті ж лекції, що і п’ять років тому, то або ваша дисципліна померла, або ви». Постійно змінюватися, використовувати нові технології, розвивати взаємодію з представниками міжнародних освітніх програм і курсів – серед основних завдань ХНТУ.

На секції було також розглянуто питання доцільності створення грантової системи, як запоруки розвитку. Необхідності роз’яснення суспільству плюсів і мінусів грантових програм на державному рівні за підтримки наукової спільноти. Створення умов і кадрової бази для контролю за функціонування грантових програм. Учасники також не оминули таких питань:

• Трудової міграції (яка була проблемою і до війни).
• Низького рівня доходів в області.
• Розвиток медичної сфери (особливо психологічного відновлення, захворювань серця, нервової системи).
• Поліпшення екологічного стану.
• Стимулювання рівня народжуваності (загроза демографічної проблеми).

Дякуємо всім учасникам, доповідачам, нашим колегам з українських ЗВО, зарубіжним науковцям, підприємцям та представникам громадських організацій за продуктивну роботу секції.