12 травня виповнюється 175 років від дня народження французького композитора Жюля Еміля Фредеріка Массне. Природжений лірик, співець інтимних порухів душі, уміє надати особливу поетичність жіночим образам, він часто брався за трагічні і помпезні сюжети «великої» опери. Син власника залізних копалень, Массне отримує перші музичні уроки у матері. Музична кар'єра Массне почалася з його вступу в консерваторію у десятирічному віці. Тут він навчається у Савара, Лорена, Базена, Ребера і Тома по класах фортепіано, гармонії й композиції. Незабаром після закінчення консерваторії Массне одержав Римську премію за кантату «Давид Ріцціо». У 1867 р. в театрі «Опера-комік» була поставлена його перша опера « Двоюрідна бабуся» . Публіка прийняла її схвально, і композитор створив ще кілька робіт у цьому жанрі : «Дон Сезар де Базан» (1872), «Король Лахорський» (1877), яка принесла авторові загальноєвропейську популярність, високо оцінив її Чайковський; ораторію-оперу «Марія Магдалина» (1873). У 1878 р. Массне стає професором Паризької консерваторії. У Паризькій консерваторії він викладав до самої смерті. Серед його учнів були: Гюстав Шарпантьє, Ернест Шоссон, Джордже Енеску й інші відомі згодом музиканти. Вершина творчості Массне – опери «Манон» (1884), завдяки якій композитор зробив свій внесок в оперне мистецтво, і «Вертер» (1892). Вони донині вони звучать на сценах багатьох театрів світу. До кінця життя композитор не зменшував творчої активності. Були написані опери «Таїс» (1894) зі знаменитим «Роздумом», «Жонглер богоматері» (1902) і «Дон-Кіхот» (1910). Він є автором трьох балетів, оркестрових і камерних творів, численних романсів тощо.Массне вповні реалізував себе і став багатьом прикладом для наслідування. Массне ніколи не розчаровував свою публіку. У будь-якій його опері є пам'ятна сторінка, яка живе самостійним життям. Головна перевага його музики – у мелодії, яку, за словами композитора А. Брюно, «пізнаєш серед тисячі».