Гнатюк Дмитро Михайлович народився 28 березня 1925р. в селі Мамаївці (нині Кіцманського району Чернівецької області), що тоді входило до складу Королівства Румунія в селянській родині. Батько під час Першої світової залишився без ноги, тож Дмитро змалку був залучений до праці у сільському господарстві. В умовах румунської окупації закінчив румунську школу. Під час Другої світової війни й повторної румунської окупації Дмитро Гнатюк жив у евакуації в місті Нижня Салда Свердловської області, де працював з 1944 р. металургом. Закінчив Київське музичне училище і Київську державну консерваторію, класс І. С. Паторжинського. З 1945 р. – артист, соліст Чернівецького обласного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Пізніше стає солістом Київського театру опери і балету, директором, режисером. Водночас – завідувач кафедри оперної підготовки Київської консерваторії. З 1951 р. – соліст Київського театру опери і балету ім. Т. Шевченка . У 1979-1980 рр. – директор, в 1980-1988 – режисер, в 1988-2011– художній керівник і головний режиссер, з 2011р. – режисер театру. Ставив спектаклі в оперній студії Київської консерваторії і Донецькому театрі опери та балету ім. А. Солов'яненка. З 1985 р. – режисер Київського дитячого музичного театру (з 2005 р. – Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва). У 1983-1990 рр. – завідувач кафедрою оперної підготовки Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського. Як режисер Національної опери України ім. Т. Шевченка поставив понад 20-ти вистав, зокрема «Князь Ігор» О. Бородіна, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Тоска» Дж. Пучіні, «Севільський цирюльник» Дж. Росіні, «Наталка Полтавка» М. В. Лисенка, «Золотий обруч» Б. Лятошинського, «Мазепа» П. Чайковського, «Тарас Бульба» М. В. Лисенка, «Травіата» Дж. Верді, «Піковая дама» П. І. Чайковського, «Аїда» Дж. Верді, «Війна і мир» С. С. Прокоф‘єва, «Війна і мир» С. Прокоф'єва. Працюючи в оперній студії при НМАУ Д. Гнатюк завжди пропагував та ініціював постановку спектаклів українською мовою. Зокрема поновив опери українських авторів – «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталку Полтавку» М. Лисенка, поставив «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Гуно, «Травіату» Дж. Верді. Виступав як концертний співак, гастролював за кордоном. «Дивлюсь я на небо», «Два кольори», «Гандзя», «Києве мій» (Як тебе не любити, Києве мій!), «Летять, ніби чайки...», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Очі волошкові», «Пісня про рушник», «Сніг на зеленому листі», «Черемшина», «Чорнобривці», «Ясени» – ці та інші пісні ставали дійсно хітам після його виконання. Він - перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій», яка стала гімном столиці України. Помер 29 квітня 2016 року в Києві на 92-му році життя.