Головна

About University / Новини університету / Відкриття, подароване світу

Відкриття, подароване світу

Вчені нашого університету відкрили світові технологію, яка може дати новий поштовх технічному прогресу і, без перебільшення, принести величезну користь всьому людству.

Завідуюча кафедри дизайну Херсонського національного технічного університету, доктор технічних наук Олена Чепелюк та її батько, професор ХНТУ Валерій Чугін по-новому підійшли до розробки композитних матеріалів, які на сьогоднішній день широко використовуються в будівництві ракет, літаків, підводних човнів, легкових автомобілів, гоночних болідів і куполів будівель суспільного призначення. Їх основою частіше за все є легкий і в той же час надміцний каркас із багатьох шарів карбонового чи іншого волокна з аналогічними властивостями, який все ж має один вагомий недолік. Під дією тертя, перепадів температури, механічних навантажень шари тканин починають потихеньку розшаровуватися, що може призвести до втрати цільності виробу. І якщо руйнується опора величезного мосту чи крила літака, рахунок збитків іде навіть не на мільйони, а на сотні мільйонів і мільярдів доларів. От авторський колектив нашого університету і вигадав, як підсилювальний каркас зробити набагато міцнішим і надійнішим в експлуатації.

Це виявилося просто, як і все геніальне: звичайну одношарову тканину учені зробили півторашаровою, створивши ефект «зубчастого зчеплення», що виникає при накладенні шарів, перешкоджає розшаруванню тканин. Використовуючи потужності бавовняного комбінату Херсона, співробітники кафедри виготовили прототипи — декілька півсфер розміром з три футбольних м'ячі з легкого бавовняного полотна, яке йде на пошиття літнього одягу. Так ці півсфери не прогиналися всередину навіть у тому випадку, якщо на них ставала доросла людина!

— Можу з упевненістю стверджувати, що композитні матеріали на основі «зубчастої» тканини по довговічності і міцності не поступляться конструкціям з високоякісної легованої сталі, але будуть значно легшими і дешевшими. З них можна навіть виготовляти каркаси гвинтів підводних човнів — набагато менше «шумні» і важчі. Ще один важливий момент: для створення таких тканин придатні навіть ткацькі верстати, що є на українських бавовняних фабриках і комбінатах. Ці підприємства закриваються, не не витримавши конкуренції з напливом імпортної продукції. Проте випуск тканин для текстильних композитних матеріалів може створити новий ринок збуту і відродити виробництво, — розповідає доктор технічних наук Валерій Чугін. — Проте мета життя кожного винахідника і вченого — упевнитися, що його дітище полегшує життя людей, рухає вперед прогрес. Апробація і впровадження нової технології створення «матеріалів майбутнього» напевно займе багато років і зажадає великих грошей, і я боюся, що не побачу результати своїми очима — адже мені вже 74 роки. У цьому віці вже думаєш не про особисті потреби, а про те, яку користь ти приніс людству. Тому ми описали ряд оригінальних технічних рішень в одинадцяти статтях, опублікованих в наукових виданнях Англії, США, Шотландії, і матеріалах трьох міжнародних конференцій. Одна така стаття, наприклад, з'явилася в лютневому номері авторитетного міжнародного журналу «World Journal of Engіneerіng».

Ректор Херсонського національного технічного університету, професор Юрій Бардачов говорить, що про відкриття Олени Чепелюк і Валерія Чугіна він знає і пишається ними. Юрій Миколайович також відмітив, що в активі вчених ХНТУ є ще десятки винаходів і нових технологій, впровадження яких принесло б національній економіці чимало користі. Проте на їх патентування, промислові випробування і «розкручування» потрібні гроші, а їх в держави немає — бюджет державного вузу скромний. Та і приватні українські інвестори протегувати винахідникам і винахідництву не квапляться, задовольняючись закупівлею для своїх виробництв часто вже морально застарілого устаткування на Заході.

Матеріал взято з газети «Голос України» №96 від 25.05.2012

Автор: Сергій Яновський

Переклад українською: Юлія Дереза