About University / Новини університету / ПАМ'ЯТІ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО, КОРИФЕЯ ХНТУ - БЛІНОВА ЕДУАРДА ІВАНОВИЧА |
ПАМ'ЯТІ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО, КОРИФЕЯ ХНТУ - БЛІНОВА ЕДУАРДА ІВАНОВИЧА
Created 11.08.2024 15:15
11 серпня 2024 року виповнюється 85 років із дня народження видатного вченого в галузі механіки твердого деформівного тіла, професора та одного з корифеїв ХНТУ, доктора фізико-математичних наук Едуарда Івановича Блінова (11.08.1939 – 26.07.2019).
Едуард Іванович народився у селі Льохово, у 1959 – 1961 роках працював на Омській залізниці. У 1966 році закінчив механіко-математичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка. Згодом працював у Фрунзенському політехнічному інституті (нині м. Бішкек, Киргизстан), асистентом (до 1969 р.) та викладачем (до 1971 р.) кафедри опору матеріалів. У 1973 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Пластична деформація при довільному навантаженні тіла, що зміцнюється» за спеціальністю теорія пружності та пластичності. З 1971 року Едуард Іванович працював в Українському інституті інженерів водного господарства (м. Рівне) завідувачем кафедри опору матеріалів та деканом факультету. Від 1981 року працював у Львівському політехнічному інституті доцентом кафедри теоретичної механіки. Тут було написано дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук на тему «Кінетичні теорії деформації в часі та їх застосування», яку було захищено в 1989 році за спеціальністю 01.02.04 – механіка деформованого твердого тіла.
У 1991 році Едуард Іванович запрошений до Херсонського індустріального інституту, де до 2000 року завідував кафедрою механіки, та до 2013 року професором кафедри основ конструювання.
Спогади проф. каф. ТСТС Проценка В.О.
На нашому потоці Едуард Іванович вів лекції з теоретичної механіки, а у нашій групі 2С – ще і практичні заняття. Перше, що завжди звертало на себе увагу – це був його зовнішній вигляд – завжди підтягнутий, бадьорий, прекрасно одягнений, він нагадував крейсер, який випадково потрапив у стрій рибацьких суден. Очевидно, це була багато в чому заслуга його дружини Оксани Іванівни, але вражало, думаю, всіх. Сказати, що лекції Едуарда Івановича були прекрасно організовані – не сказати нічого, він ніколи не мав ніяких конспектів, лише маленький листочок 5×5 см з переліком основних тем, які треба розглянути на лекції, все інше відтворювалось з пам՚яті.
На першій лекції було оголошено основні методичні прийоми вивчення теоретичної механіки. Переконливість аргументів не залишала варіантів не виконувати рекомендації. Ці прийоми дійсно допомогли тоді засвоїти матеріал нам, студентам, а згодом стали в нагоді при викладанні мною теоретичної механіки. Деякі лекції я пам’ятаю і сьогодні. Прекрасно викладаючи матеріал, Едуард Іванович розумів і говорив, що без практики розв’язання задач засвоєння матеріалу практично неможливе. Тому задавав він порівняно з іншими викладачами багато, - ми виконували кілька достатньо об՚ємних контрольних робіт. При цьому професор не соромився проводити консультації, працював з кожним студентом, виправляти помилки. Кожна задача під час розв’язання на практиках доводилась до кінцевого результату, аналізувались його наслідки, значення для практики, що викликало інтерес у вивченні теоретичної механіки, підвищило зацікавленість спеціальністю та вивченням наступних дисциплін, давало можливість студентам повірити в себе на непростому шляху інженерної підготовки.
На мене, і інших студентів попередніх та наступних поколінь, зустріч з цією людиною мала величезний вплив. Завдяки методичним прийомам, послідовній і чіткій подачі матеріалу, було ліквідовано навіть деякі прогалини зі шкільного вивчення фізики. Світлої пам’яті Едуард Іванович Блінов, безумовно, був одним із найкращих викладачів, золотим фондом ХНТУ та української освіти загалом.
Спогади доц. каф. ТСТС Русанова С.А.
У нас Едуард Іванович читав не тільки теоретичну механіку, а й перший семестр опору матеріалів. Основну родзинку його викладання можна охарактеризувати коротким висловом Юджина Вігнера про «Незбагненну ефективність математики в природничих науках». Дійсно, математична структура теорії у викладанні Едуарда Івановича позиціонувалася як така, що часто вказує шлях до подальшого розвитку цієї теорії і навіть до емпіричних передбачень. Особливо це було відчутно починаючи з аналітичної механіки, з цікавим, і, мабуть, авторським методом переходу до механіки Лагранжа (ці конспекти в мене зберігаються і досі). Як наслідок, саме у нього на заняттях з теоретичної механіки ми отримували практичні навички роботи, наприклад, з варіаційним численням, яке дивним чином того часу не входило до програми з вищої математики на механічних спеціальностях. Аналогічний підхід був в нього і для курсу з опору матеріалів.
Безумовно Едуард Іванович був видатним вченим з механіки деформованого тіла, та прекрасним викладачем, що формував у студентів єдине та фундаментальне бачення з теоретичних дисциплін механічного профілю.
Святкування 70-річного ювілею Е.І. Блінова.