До роботи над проєктом Стратегії розвитку Херсонської громади було залучено широке коло фахівців та представників громадськості. У засіданні робочої групи взяли участь:

- керівництво громади: начальник Херсонської міської військової адміністрації, заступники міського голови та начальника військової адміністрації;

- представники структурних підрозділів міської ради: керівники та фахівці департаментів економіки та інвестицій, бюджету і фінансів, комунальної власності, правової політики, містобудування та архітектури, капітального будівництва, а також управління маркетингу міста і туризму;

- представники місцевого самоврядування;

- науковці Херсонського національного технічного університету та Херсонського державного університету;

- громадський сектор: керівники громадських організацій та благодійних фондів, що опікуються питаннями екології, освіти, регіонального розвитку та стратегічного планування; представники місцевого приватного підприємництва.

Під час засідань робочої групи з розробки Стратегії розвитку Херсонської міської територіальної громади розглядалися три ключові стратегічні цілі:

Стратегічна ціль 1. Формування згуртованої громади в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.

Стратегічна ціль 2. Підвищення рівня конкурентоспроможності громади.

Стратегічна ціль 3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування.

Кожна з цих стратегічних цілей містить низку оперативних цілей та конкретних завдань, спрямованих на інтегрований розвиток територій, відновлення інфраструктури та соціальний захист населення

Основні напрями, що розглядалися в межах Стратегічної цілі 1:

• Інтегрований розвиток та безпека територій: проведення гуманітарного розмінування, відновлення житлового фонду (за концепцією «Housing First»), відбудова базової інфраструктури та ревіталізація затоплених районів.

• Доступ до якісних публічних послуг: розбудова мережі офлайн-шкіл та лікарень із сучасними укриттями, запуск мобільних медичних хабів у старостатах та цифровізація адміністративних послуг через онлайн-платформу «Кабінет мешканця».

• Соціальна підтримка та інтеграція: створення реабілітаційних центрів для ветеранів («Простір Гідності»), надання психосоціальної допомоги їхнім родинам та забезпечення умов для адаптації внутрішньо переміщених осіб.

• Збереження національної ідентичності: реалізація проєктів із цифрової меморіалізації подій окупації та створення інтерактивної «Мапи Спротиву» для вшанування подвигу херсонців.

Основні напрями, що розглядалися в межах Стратегічної цілі 2:

• Транспортна інфраструктура: розвиток «гнучкої мобільності» (транспорт за запитом) та підготовка бази для відновлення експортної логістики через водні маршрути.

• Комфортні громади: впровадження сучасних стандартів містопланування та дизайн-коду, масштабна модернізація систем теплопостачання та розвиток фонду соціального житла через реконструкцію нежитлових приміщень.

• Енергетична інфраструктура: забезпечення 100% стійкості лікарень та об'єктів водоканалу через створення мікромереж із сонячними електростанціями та установками зберігання енергії.

• Цивільний захист та безпека: розширення мережі укриттів, розвиток системи оповіщення «SafeKherson» та впровадження інженерних рішень для захисту критичної інфраструктури.

• Туризм: пріоритет на розвиток меморіального туризму та впровадження маршрутів «Херсон нескорений» із використанням QR-навігації.

Особливу увагу було приділено напряму «Нові робочі місця, інвестиції та розвиток бізнесу». Економічний блок Стратегії спрямований на перехід від екстреної підтримки до системного розвитку через створення індустріальних майданчиків, діджиталізацію інвестиційних процесів та максимальну інтеграцію вразливих груп населення (зокрема ветеранів та ВПО) у нову економіку громади.

Для реалізації даного напряму розглядалися такі основні завдання:

• Підтримка бізнесу та кадрів: створення бізнес-інкубаторів, ІТ-хабів і майстерень для ветеранів, а також розробка програм перекваліфікації;

• Інвестиційні інструменти: запуск Інвестиційного офісу та порталу («єдине вікно»), впровадження інвестиційних пакетів для релокації бізнесу та підготовка портфеля з понад 50 готових проєктів;

• Індустріальний розвиток: розбудова індустріального парку з логістичним вузлом та готовими виробничими площами.

Серед пріоритетних галузей визначено фокус на агропереробці (створення центрів зберігання), біоенергетиці та відновленні водної логістики.

Основні напрями, що розглядалися в межах Стратегічної цілі 3:

- Розбудова ефективного багаторівневого врядування.

- Відкритість та залучення мешканців: впровадження інструментів «Бюджету участі», мінігрантів для старостатів та створення платформи «Громадська рада 24/7» для спільного ухвалення рішень.

- Прозорість відбудови: запуск онлайн-панелі «Дашборд відновлення» для публічного моніторингу використання коштів, статусу проєктів та результатів роботи.

- Міжнародна співпраця: проведення «Kherson Donor Forum» для координації закордонної допомоги та залучення міжнародних партнерів до відновлення громади.

- Управління інвестиціями: формування портфеля «Kherson Rebuild Portfolio», що включає понад 50 готових проєктів із розробленою документацією для швидкого залучення фінансування.

На наступних засіданнях передбачено опрацювання пропозицій щодо кожної стратегічної цілі та презентацію проєкту Стратегії розвитку за підсумками роботи робочих груп.

Участь у засіданнях робочої групи актуалізує впровадження отриманих аналітичних матеріалів та практичного досвіду розробки стратегічних документів у діяльність кафедри менеджменту, маркетингу і туризму ХНТУ в частині оновлення освітніх програм, розширення змісту навчальних дисциплін за напрямами бізнес-планування, стратегічного менеджменту, регіонального менеджменту та управління проєктами. Отримані аналітичні матеріали та вектори розвитку громади стануть основою для актуалізації тематики курсових і кваліфікаційних робіт здобувачів, а також підготовки майбутніх фахівців, здатних ефективно долучитися до процесів повоєнного відновлення та економічного відродження Херсонщини.