Традиційна фінансова наука розглядає фінансовий ринок, використовуючи моделі, які базуються на принципах раціональності інвестора. Проте, будь-який ринок характеризується постійними коливаннями (від стрімких підйомів до спадів), що доводить невідповідність класичних моделей фінансової теорії сучасним реаліям. У зв’язку з цим, набула розвитку нова теорія поведінкових фінансів, яка враховує особливості людської поведінки та її вплив на стан і розвиток фінансового ринку. Розуміння поведінкових фінансів, які лежать в основі рішень інвесторів, дозволяє ефективніше оцінити реальну ситуацію, що склалася на фінансовому ринку, передбачити майбутні зміни і коливання, та попередити деструктивний вплив надмірних і недостатніх реакцій на показники ринку.

Саме тому темою засідання студентської наукової проблемної групи «Фінансовий простір» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» стало проведення семінару на тему «Поведінкові фінанси та їх роль у прийнятті фінансових рішень».

Поведінкові фінанси набувають все більшої важливості у зв’язку з масовою роботизацією фінансових процесів, коли створені алгоритми облікової та фінансової роботи повинні забезпечити безперебійне функціонування фінансів в умовах їх постійної спрямованості на забезпечення мінливих людських потреб. В умовах, коли алгоритми, створені на основі класичних фінансів, не враховують ірраціональні моменти поведінки людини, поведінковий інструментарій стає засобом для запобігання збоїв нових механізмів функціонування фінансів у цифровій економіці.

Особливо важливим є застосування поведінкових фінансів в умовах нестабільності і економічної кризи. Використання поведінкового інструментарію проведення досліджень фінансових явищ доповнює і розширює класичний інструментарій традиційних фінансів, підвищує якість і оперативність прийнятих фінансових рішень.

Проведений захід допоможе фахівцям-фінансистам не тільки усвідомити і засвоїти теоретичні постулати поведінкових фінансів, але і навчить їх практично застосовувати отримані знання у діяльності фінансових установ для прогнозування нераціональної поведінки ринкових суб’єктів, формування успішних фінансових стратегій та навіть для модифікації власних поведінкових упереджень.