Сергій Бондарчук народився 25 вересня 1920 р. в селі Білозерка Херсонської області в сім'ї селян Федора Петровича і Тетяни Василівни. Його дитинство пройшло в Таганрозі і Єйську. Навчаючись в школі, почав відвідувати театральний гурток. У 1937 році вперше вийшов на сцену Таганрозького драматичного театру. У 1938-1941 рр. навчався в Ростовському театральному училищі, потім до 1942 року служив актором Театру Червоної Армії в Грозному. Був учасником Великої Вітчизняної війни, служив у Червоній армії з 1942 по 1946 рік. У 1948 році Бондарчук закінчив акторський факультет ВДІКу в Москві, майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової. У тому ж році в числі інших учнів Герасимова дебютував у фільмі «Молода гвардія», виконавши роль комуніста-підпільника Валька. Великий успіх акторові принесла головна роль в картині «Тарас Шевченко» (1951). Фільм дуже сподобався Йосипу Сталіну, і в травні 1952 року в віці 31 року, Бондарчук став народним артистом СРСР, минаючи звання народного артиста РРФСР. У 1955 році разом з Іриною Скобцевой знявся в головних ролях у фільмі «Отелло». У 1959 році Бондарчук дебютував як кінорежисер з фільмом «Доля людини» за оповіданням Михайла Шолохова, де також виконав головну роль Андрея Соколова. Згодом він ще двічі звертався до Шолохова, поставивши «Они сражались за Родину» (1975) і «Тихий Дон» (1992). У 1965-1967 рр. екранізував «Війну і мир» Л.Толстого. Картину відрізняли грандіозні батальні сцени з багатотисячною масовкою, вона з успіхом пройшла багатьма кінотеатрах світу і в 1969 році стала лауреатом премії «Оскар» в номінації «Кращий фільм іноземною мовою». Бондарчук був одним з небагатьох режисерів, яким було дозволено знімати і зніматися за «залізною завісою». Так, він зіграв у фільмах «У Римі була ніч» (1960) Роберто Росселліні і «Битва на Неретві» (1969) Велько Булайіча. Після успіху «Війни і миру» італійські продюсери запросили Бондарчука взяти участь в якості режисера в іншій історичній постановці за мотивами наполеонівських воєн – «Ватерлоо» (1970), яку також відрізняли масштабність і епічність сцен. З 1970 року вів курс у ВДІКу разом з Іриною Скобцевой ; був завідувачем кафедри акторської майстерності ; професором і керівником режисерської та акторської майстерень. Депутат Верховної Ради Української РСР (1963-1990), секретар правління Союзу кінематографістів СРСР. У 1986 році в ході скандального V з'їзду кінематографістів СРСР був забалотований на виборах секретаріату і покинув керівництво СК поряд з іншими великими фігурами радянського кінематографа. Бондарчук ще з 1960-х років виношував ідею екранізації «Тихого Дону», але взятися за проект вирішив тільки до кінця 1980-х років, коли одного його імені вже було недостатньо для його запуску. Робота над «Тихим Доном» закінчилася скандалом. Італійська сторона повідомила, що бюджет картини вичерпаний, і остаточний монтаж фільму здійснити не вдалося. Історія постановки завершилася тільки в 2006 році, багато років після смерті режисера, коли монтаж картини був завершений його сином Федором Бондарчуком. Помер 20 октября 1994 р.

ФІЛЬМИ : «Молодая гвардия», «Повесть о настоящем человеке», «Тарас Шевченко», «Адмирал Ушаков», «Отелло», «Попрыгунья», «Иван Франко», «Судьба человека», «Война и мир», «Молчание доктора Ивенса», «Выбор цели», «Они сражались за Родину», «Бархатный сезон», «Отец Сергий», «Овод», «Борис Годунов», «Битва трёх королей», «Тихий Дон».