За даними Chemical Watch, відтепер використання MBBT (nano), буде дозволено у максимальній концентрації 10% мас., окрім випадків, коли застосування може призвести до впливу на легені кінцевого споживача.

Оновлений текст стандарту, що незабаром вступить у силу, буде включати вимоги щодо пальмової і пальмоядрової олії та їх похідних.

Відповідно до COSMOS, бажано, щоб усі компоненти із пальмової та пальмоядрової олії були отримані із органічного матеріалу, хоча наразі це неможливо через його недоступність.

Проте з 1 січня у сертифікованих продуктах компоненти (з уже опублікованого переліку) мають бути отримані із екологічної пальмової олії (CSPO), використовуючи принаймні систему постачання mass balance (mass balance supply chain model).

Роз'яснення щодо цього питання надає спеціаліст із питань стандартизації Асоціації «Парфумерія та Косметика України», Анастасія Сапронова: «Скасований ГОСТ вже не має статусу нормативного документу, а являє собою звичайний "текст". Такий ГОСТ, може застосовуватися за умови добровільності застосування стандарту у якості внутрішньої інструкції, правил тощо, та якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності».

У роз’ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань застосування стандартів зазначено:

«…Виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своїй господарській діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкцію, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не визнані національними органом стандартизації. Водночас, виробник має усвідомлювати переваги застосування чинного національного стандарту, який розроблено відповідним технічним комітетом стандартизації з дотриманням процедур стандартизації, який відповідає законодавству, до якого вчасно внесені зміни, який адаптований до сучасних досягнень науки і техніки, вимог міжнародних і регіональних стандартів та сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції.»

Окрім них у програмі беруть участь Procter & Gamble (розробник DPRA), Чарльз Рівер та Чеський національний інститут громадського здоров'я.

Тест, над яким вони працюють, називається Кінетичний прямий аналіз реактивності пептидів (Kinetic DPRA). Він спрямований на crulety-free прогнозування алергічних реакцій шкіри (відомих як сенсибілізація шкіри).

На думку учасників процесу, це тест вищого рівня. Що це означає? Що альтернативні методи тестування можуть стати набагато складнішими.

Нагадаємо, що на міжнародному рівні вже прийняті три інші альтернативні тести. Тим не менш, Kinetic DPRA має потенціал вийти за межі відповіді так/ні, і передбачати потенціал сенсибілізатора, а саме це вимагають деякі регулюючі органи. До цього часу єдиним способом визначення і класифікації потенціалу подразника залишається тестування на тваринах.

Проект валідації, розроблений BASF та Givaudan, буде проводитись протягом 2018 року. Якщо вони отримають позитивний результат, тест буде поданий до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2019 році.

Роз'яснення щодо цього питання надає Директор з питань технічного регулювання Асоціації «Парфумерія та Косметика України», відповідальний секретар ТК-171 Продукція парфумерно-косметичної промисловості, Іван Шершенюк:

Відповідно до загального визначення косметичної продукції, косметична продукція – це будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на зовнішні ділянки людського тіла (епідерміс, система волосяного покриву, нігті, губи і зовнішні статеві органи) або на зуби і на слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з тим, щоб очистити їх, ароматизувати їх, змінити їх зовнішній вигляд, захищати їх, зберігати їх у хорошому стані або коригувати запах тіла.

У Технічному регламенті мийних засобів зазначено:
«Мийний засіб – будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо;

П.4. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:

• мийні засоби, призначені для прання або очищення та введені в обіг на території України для потреб споживача (користувача);

• мийні засоби, призначені для замочування, полоскання, підкрохмалювання, апретування, пом’якшування або вибілювання виробів з тканин;

• мийні засоби, призначені для очищення поверхонь, матеріалів, виробів, механізмів, механічних пристроїв, транспортних засобів та допоміжного обладнання, інструментарію, апаратури тощо;

• інші мийні засоби, призначені для використання під час прання та очищення.

П. 5. Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:

• мило тверде;

• косметичні засоби;

• поверхнево-активні речовини, які мають дезінфікуючі властивості;

• мийні засоби, що містять не більш як 0,2 відсотка поверхнево-активних речовин.»

Виходячи з вищенаведеної інформації:

Рідке мило ідентифікується саме як косметичний засіб за основним призначенням – виключно для очищення шкіри людини та при нанесенні безпосередньо на зовнішні шкіряні ділянки незалежно від вмісту та відсотка поверхнево-активних речовин, на відміну від мийного засобу, що призначений для прання або очищення будь-якої поверхні за необхідності такої обробки. Тому Технічний регламент на мийні засоби не поширюється на косметичні продукти, зокрема на мила рідкі.