Астрід Ліндґрен

14 листопада 2017 року виповнюється 110 років від дня народження Астрід Ліндгрен – шведської письменниці. Астрід Ерікссон народилася 14 листопада 1907 року в південній Швеції, в невеличкому містечку Віммербю у лені Кальмар провінції Смоланд. Її батько займався сільськими справами на орендованій ділянці в Нессі, на самій околиці містечка. Після закінчення школи, у віці 16 років, Астрід Ерікссон почала працювати журналістом у місцевій газеті «Wimmerby Tidningen». Працювала секретаркою в Королівському товаристві автомобілістів, шефом якого був Стюре Ліндґрен – її майбутній чоловік. Астрід Ліндґрен мала веселу вдачу, багату уяву, хист до жартів і до цікавих оповідей. Астрід Ліндгрен написала повість «У Бріт-Марі легшає на серці», подала рукопис на конкурс, і він отримав другу премію. Так у шведській літературі з'явилося нове ім'я – Астрід Ліндґрен. Астрід Ліндгрен створила за своє життя понад сорок повістей і стільки ж так званих «Книжок-малюнків», де тексту менше, ніж ілюстрацій, — ці книжки призначені для найменших читачів. Твори її можна поділити на дві групи. Одна – повісті з казковим сюжетом або такі, де дія відбувається у світі, створеному уявою їхніх героїв, як та ж «Пеппі Довга панчоха», чи «Малий і Карлсон, що живе на даху», чи «Міо, мій Міо», чи «Брати Лев'яче Серце». Друга – реалістичні твори, такі як «Расмус-волоцюга» або три повісті про Калле Блюмквіста. Це пригодницькі твори. їхні герої – звичайні діти з малого містечка, веселі, дотепні, винахідливі, часом здатні на нерозважні вчинки, але й спроможні стати в обороні справедливості проти підступів і навіть злочинів. У 1958 році Астрід Ліндгрен нагородили медаллю Ганса Крістіана Андерсена, яку називають Нобелівською премією в дитячій літературі. У 1969 році письменниця отримала Шведську державну премію з літератури та багато інших. Астрід Ліндґрен померла 28 січня 2002 року в 94-літньому віці.