Литвиненко Леонід Андрійович

Дата 11.06.2018 11:13

10 червня виповнюється 95 років від дня народження Л.А. Литвиненка – українського актора, життя якого пов’язане з Херсоном. Литвиненко Леонід Андрійович (10. 06. 1923, с. Аджамка, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 17. 12. 2006, Херсон) – актор, Народний артист УРСР (1981). Учасник 2-ї світової вій­ни. Закінчив Чорноморське вище військово-морське училище (Севастополь, 1941). Працював у 1949–1950 рр. художнім керівником Олександрійського районного Будинку культури, у 1950–1952 – актором Олександрійського українського драматичного театру ім. П. Саксаганського, у 1953–1957 рр. – актором Тернопільського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка, у 1957–1990 рр. – актором Херсонського музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Леонід Андрійович – різноплановий актор із притаманними почуттям гумору, глибоко психологічною манерою гри, тонким відчуттям жанру. Створені ним образи визначалися переконливістю, узагальненням великого життєвого матеріалу, проникненням у суть ролі. Ролі: Супруненко («Повія» за Панасом Мирним), Мартин Боруля (однойм. п’єса І. Карпенка-Карого), Софрон, Ми­хайло, Голова («Маруся Богуславка», «Не судилось», «Майська ніч» М. Старицького), Івоніка («Земля» за О. Кобилянською), Максим («Дума про любов» за М. Стельмахом), Платон («Дикий ангел» О. Коломійця), Зброжек, Лука («Маклена Граса», «Комуна в степах» М. Куліша), Гроза, Платон Кречет («Сто­рінка щоденника», «Платон Кречет» О. Корнійчука), Миловидов («На людному місці» О. Островського), Ананій («Гірка доля» О. Писемського), Безсеменов («Міщани» М. Горького), Громов («Аристократи» М. Погодіна), Будулай («Циган» М. Провоторова за А. Калініним), Ушаков («Прапор адмірала» О. Штейна), Кошкін («Любов Ярова» К. Треньова), Сталін («Діти Арбату» за А. Рибаковим), Броуді («Замок Броуді» А. Кроніна).