Олександр Артурович Роу

Олександр Артурович Роу - (8 березня 1906, Юрьєвець, Костромська губернія — 28 грудня 1973, Москва) - кінорежисер, сценарист, заслужений діяч мистецтв, народний артист. Його батьком був ірландець Артур Говард Роу - ірландський інженер, який в 1905 р. приїхав за контрактом в Росію налагоджувати борошномельне виробництво. Одружився з грекинею, а в 1914 р. повернувся на батьківщину, залишивши сім'ю. З 10 років Олександру довелося працювати для підтримки хворої матері - він торгував дрібної кустарної галантереєю. Закінчив семирічку і за порадою матері, вступив в промислово-економічний технікум. З 1921 р. працював в агіттеатрі «Синя блуза». Потім навчався і закінчів кіношколу ім. Бориса Чайковського і Драматичний технікум ім. М. М. Єрмолової. Працював на кіностудії «Міжрабпомфільм» асистентом у Якова Протазанова і у інших режисерів. З 1937 р. - режисер кіностудії «Союздетфильм» (потім - кіностудії ім. Горького). Один з небагатьох режисерів, які присвятили своє творче життя створенню фільмів-казок. Як режисер, він створив 16 фільмів, серед них – 14 казок : «По щучьему веленью», «Василиса Прекрасная», «Конёк-Горбунок», « Кащей Бессмертный», «Майская ночь, или Утопленница», «Марья-искусница», «Морозко», «Вечера на хуторе близ Диканьки», «Королевство кривых зеркал», «Огонь, вода и… медные трубы», «Варвара-краса, длинная коса», «Финист — Ясный Сокол» та ін. Від фільму до фільму удосконалювалася технічна сторона роботи над казками, збільшувалася кількість спецефектів, багато уваги приділялося гриму і декораціям. У нього був свій постійний набір акторів, серед яких він намагався розподілити основних персонажів. А Георгій Мілляр іноді грав і три ролі в одному фільмі! Олександра Роу справедливо називають першим кіноказкарем країни. Роу екранізував, в основному, фольклор, народні казки, їх літературні обробки, намагався донести не тільки зміст і «добрим молодцям урок», а й душу казки, дух і моральні традиції рідної країни. Його картини пройняті поезією, оптимізмом, гумором, пустощами, в них багато музики і незвичайних персонажів. Іноді в них проскакують сучасні слівця, приказки, побутові подробиці, як би жартуючи над глядачем, залучаючи його самого в веселу казкову феєрію.