|
Структура / Відділи / Бібліотека ХНТУ / Календар знаменних та пам'ятних дат / Яніс Райніс |
Яніс Райніс
Яніс Райніс (справжнє ім'я Яніс Пліекшанс) – латиський поет і драматург, перекладач, політик, громадський діяч, народний поет Латвійської РСР (звання надане посмертно в 1940 р.). Народився в родині орендаря маєтків неподалік міста Даугавпілсі 30 августа [11 сентября] 1865 р. У 1884-1888 – студент юридичного факультету Петербурзького університету. Друкуватися почав з 1887. В 1891-1895 рр. – редактор газети «Dienas Lapa». Перші вірші опубліковані в 1895. У червні 1897 р. був арештований ; у в'язниці закінчив переклад на латиську мову «Фауста» Ґете. У грудні 1897 Райніса заслали до Пскова, а у 1899 р. у м. Слобідське Вятської губернії. Тут був створений збірник віршів насичених революційними настроями «Далекі відзвуки синім вечором». У 1903 р. Райніс повернувся із заслання та зв'язав свою діяльність із боротьбою латиської соціал-демократії. Він створив символічну драму «Вогонь і ніч» – гімн боротьбі, життю, її вічному розвиткові. У 1905 р. вийшов збірник «Посів бурі». Наприкінці 1905 р. нелегально емігрував до Швейцарії. Тут написані збірники віршів «Тиха книга», «Ті, які не забувають», п'єси «Золотий кінь», «Індуліс і Арія», «Грав я, танцював». Коли в Латвії запанувала реакція, Райніс залишався провісником боротьби, нагадуючи, що поразка тимчасова. У поемі «Ave, sol!». Райніс співає славу сонцю як символові волі. Важливе місце в драматургії Латвії зайняла п'єса «Вій, вітерець!» (1913). У трагедії «Йосип і його брати» (1919) Райніс, що створив цей жанр у латиській літературі, на широкому історичному тлі вирішував проблеми любові й ненависті, прощення й помсти. У 1920 р. Райніс повернувся на батьківщину. У 1921-1925 рр. – директор Національного театру. У 1926-1928 рр. – міністр освіти. 28 лютого 1925 року першим із діячів культури нагороджений вищою нагородою країни – орденом Трьох Зірок I ступеня. Твори письменника перекладено багатьма мовами світу. У місті Юрмала є дім-музей Яна Райніса, а у Ризі відкрито музей творчого подружжя «Будинок Райніса та Аспазії». Помер 12вересня 1929 р. у Юрмалі, Латвія.
