Херсонський національний технічний університет разом з нашими партнерами в Україні та за її межами продовжуємо готуватися до Міжнародної науково-практичної конференції «Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні Херсонщини». З кожним днем кількість партнерів та співорганізаторів збільшується, адже всі розуміють актуальність та важливість піднятого питання.

Наразі для проведення конференції об’єдналися 5 університетів України – ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ХЕРСОНСЬКА ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ та 3 закордонні університети, це - UNIWERSYTET JAGIELLOŃSKI (Польща), DOKUZ EYLÜL ÜNİVERSİTESİ (Туреччина), HAMBURG UNIVERSITY OF APPLIED SCIENCES (Німеччина), а також ХЕРСОНСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА та ФЕДЕРАЦІЯ РОБОТОДАВЦІВ УКРАЇНИ.

Виявили бажання підтримати конференцію й Херсонська та Хмельницька обласні військові адміністрації.

Нагадуємо, що проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Синергія науки і бізнесу у повоєнному відновленні Херсонщини» заплановане на 26-28 квітня 2023 року. Конференція приймає доповіді за 9-ма секціями, які розкривають різні аспекти повоєнного відновлення. Детальніше можна ознайомитись на сайті:…..

Для того, щоб провести конференцію на найвищому рівні, представники оргкомітету з ХНТУ переймають досвід колег з інших закладів й організацій. Зокрема, сьогодні долучилися до участі у схожому за напрямом заходу «Друга конференція про війну в Україні: дослідження впливу на науковий сектор та підтримка ініціатив».

Цей захід триватиме ще 2 дні, до 22 березня 2023 року. При бажанні можна також долучитися та разом з Міжнародною науковою радою (ISC https://council.science/) та Європейською федерацією академій наук і гуманітарних наук (ALLEA https://council.science/) підкреслити необхідність постійної підтримки української вищої освіти та наукової спільноти. На цьому онлайн-заході наукове співтовариство з різних країн розглядає сплеск зусиль із захисту та підтримки України протягом минулого року, оцінює шляхи подальшого розвитку для посилення підтримки та її відновлення, а також ділиться досвідом зацікавлених наукових сторін щодо розробки комплексної та скоординованої політики підготовки, захисту та відновлення (2PR) наукових систем під час та після криз, для посилення їх стійкості.