Гостем та хедлайнером зустрічі виступила Наталія Гавдида – дослідниця життєвого та творчого шляху видатного сина України Богдана Лепкого, філологиня, літературознавиця, авторка монографії «Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого». З вступним словом виступила Лілія Віжічаніна – завідуюча відділом наукової інформації та бібліографії Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, яка привітала присутніх та зазначила, що в сьогоднішній нелегкий час необхідно заново відкрити для себе самобутнього письменника і громадського діяча, ім’я якого було викреслене радянською владою з літератури та суспільного життя.

Пані Наталія розпочала свою розповідь з акценту на тому, що серед когорти українських митців-класиків особливе місце належить Богданові Лепкому. Поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач, історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист в одній особі. За кількістю написаного Богдан Лепкий поступається в українській літературі лише Іванові Франку. Його творча спадщина складає понад 80 книг, серед яких цикл романів «Мазепа», повісті, оповідання, казки, спогади, збірки віршів та поем, а також переклади, літературознавчі розвідки, статті літературного та мистецького спрямування. Вірш «Журавлі» Богдана Лепкого («Видиш (Чуєш), брате мій...») став народною піснею (музика його брата Левка Лепкого, січового стрільця). Такого ж успіху, але вже в сучасних історичних реаліях, набув інший пісенний текст «Час рікою пливе» (музика народна), у виконанні Миколи Гнатюка.

Зустріч пройшла у невимушеній дружній атмосфері, учасники ознайомилися з життєвим шляхом Богдана Лепкого, його творчим доробком – картинами, віршами, вибраними цитатами з творів, прослухали пісні на його слова. І погодилися з тим, що для багатьох українців стало життєвим кредо, яке проголосив Лепкий: «Жав, не жав, а сіяти треба!»

Захід проходив у межах проєкту «Літературні зустрічі з Гончарівкою без кордонів», що реалізується Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Олеся Гончара. Викладачі та студенти кафедри державного управління і місцевого самоврядування ХНТУ були запрошені як довгорічні партнери ХОУНБ.