Головна

Структура / Відділи / Бібліотека ХНТУ / Календар знаменних та пам'ятних дат / Горовиць Володимир Самійлович - український та американський піаніст, «король королів піанізму»

Горовиць Володимир Самійлович - український та американський піаніст, «король королів піанізму»

Володимир Самійлович Горовиць народився в Києві 1 жовтня 1903р. у родині відомого, авторитетного та заможного київського інженера Самуїла Горовиця. Родина мешкала в Києві ще з 1850-х років. Підґрунтям заможного життя була діяльність діда піаніста — київського купця 1-ї гільдії Йоахима Горовиця — відомого мецената. Перші кроки в музиці Володимир зробив за допомогою матері — Софії Горовиць (Бодик), яка 8 років навчалася у Київському музичному училищі в класі директора училища, видатного викладача-піаніста Володимира Вацлавовича Пухальського, до якого в січні 1913 р. привела свого 10-річного сина Володимира. За 7 років навчання — спочатку в училищі, а потім у консерваторії — Горовиць неодноразово виступав у так званих «публічних концертах», куди залучали лише найталановитіших учнів. У 1920 р. — став учнем легендарного Фелікса Блуменфельда. До 1925 р. концертував містами радянської Росії (СРСР). Мав величезний успіх. Разом зі скрипалем Натаном Мільштейном виступав в Москві, Петрограді з першокласними оркестрами. У 1925 р. їде на гастролі до Європи, де швидко завойовує популярність як концертуючий піаніст. Від 1928 р. живе в США (1944 року отримав американське громадянство). У 1933 — одружився з Вандою Тосканіні, донькою славетного диригента Артуро Тосканіні. Практично все життя (з перервами в 1953—1965 та 1975—1981 рр.) В. Горовиць активно концертував. Репертуар Горовиця надзвичайно широкий — від творів Д. Скарлатті до С. Прокоф'єва, значне місце в репертуарі займали також його авторські транскрипції популярних творів. Гра В. Горовиця відрізнялась блискучою віртуозністю та феноменальною технікою. Взаємини піаніста і радянської влади були трагічними. Після еміграції радянська влада неодноразово йому погрожує, в 1930-х роках у концтаборах СРСР загинули його брат і батько. Володимир Горовиць відвідав СРСР лише 1986 року, після 61-річної перерви (з тріумфальним успіхом дав концерти в Москві та Ленінграді). Від 1962 до 1989 р. отримав 25 премій «Греммі». Наприкінці життя В. Горовиць отримав найвищу американську нагороду — Медаль Свободи. Помер 5 листопада 1989р. у Нью-Йорку, США. Меморіальна дошка В. С. Горовицю встановлено на вул. Михайла Коцюбинського у Києві. Від 1995 р. у Києві періодично проводиться Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.