Михайло Іванович Жук

20 вересня 2018 р. виповнюється 135 років від дня народження М. І. Жука, українського художника і письменника, уродженця м. Каховки Херсонської області. Жук Михайло Іванович народився в м. Каховці в сім'ї робітника-маляра. Навчався М.І. Жук в Києві у рисувальній школі М. Мурашка, студіював у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. У 1904 році митець закінчив Краківську Академію мистецтв (майстерня С. Виспянського та Ю. Меггофера). Перша персональна виставка М. Жука на батьківщині відбулася в Києві (1904) в залах міського музею (тепер Національний музей). Портретна творчість М. Жука – цінний внесок у скарбницю рідної культури. У 1925 році художник створив серію портретних плакатів (близько 30-ти) у техніці кольорової літографії, у 1932 – блискучу серію гравюрних портретів з натури українських письменників, своїх сучасників. Високохудожні монументальні панно "Чорне і біле" (1912), "Казка" (1914), "Хризантеми" (1919) – вагомий внесок майстра у відродження українського декоративного панно. Велику увагу М.І. Жук приділяв оформленню дитячої книжки. Особливої популярності набули збірки казок і оповідань "Ох" (1908), "Дітям України", "Казки" (1920), "Дрімайлики", "Пухирики" та ін. Понад два десятиліття існував також і Жук-письменник. У 1912 році у Чернігові надрукована збірка віршів "Співи землі". З прозових жанрів він писав психологічні етюди, стислі оповідання, новели. Письменник створив цілу низку п'єс, серед них "Легенда", "Плебейка". М.І. Жук – автор першого українського вінка сонетів (1918). У 1917 році М.І. Жуку присвоєно звання професора живопису. З 1925 по 1964 рік митець проживав в Одесі, був проректором Художнього інституту. В останні роки життя художник віддавав перевагу літературній діяльності: писав спогади, вірші, в яких почесне місце було відведено Одесі. Мистецькі твори М.І. Жука експонувались в Україні та за кордоном. Він брав участь у першій виставці філії Асоціації художників Червоної України в Херсоні. Помер Михайло Іванович Жук в Одесі у 1964 році.