У процесі обговорення до дискусії були долучені гаранти освітніх програм: Моісеєнко С.В., Вишемирська С.В., Карамушка М. В. та Корніловська Н.В., разом із своїми робочими групами та стейкхолдерами.

Оскільки ОП F6 працює лише один рік і перебуває на етапі апробації, основна увага була приділена її адаптації до стрімких змін на ринку праці 2025–2026 років. У фокусі обговорення були потреби цифрової трансформації міст, автоматизація промислових підприємств та розвиток генеративного штучного інтелекту.

Стосовно освітніх програм спеціальності F3 «Комп’ютерні науки», основний вектор обговорення змістився в бік посилення навичок прикладного програмування та архітектурного проектування. Члени робочої групи наголосили, що в умовах 2026 року критично важливою є здатність випускників швидко опановувати нові фреймворки та будувати надійні програмні системи.

Враховуючи виклики, пов'язані з релокацією університету та втратою частини матеріально-технічної бази внаслідок воєнних дій, основний акцент під час зустрічі було зроблено на розвитку програмних компетенцій та використанні хмарних технологій, які не потребують значних локальних апаратних потужностей.

До зустрічі долучилися провідні фахівці галузі, представники муніципального управління та реального сектору економіки.

Окрему увагу в межах спеціальності F3 було приділено інтелектуальному аналізу даних та розширенню курсу з алгоритмізації. Стейкхолдери підкреслили, що сучасний фахівець з комп’ютерних наук повинен вільно володіти інструментами аналітики для прогнозування соціально-економічних процесів, що є життєво необхідним для відновлення інфраструктури регіону. У відповідь на це, гаранти програм магістерського рівня запропонували посилити дослідницьку компоненту, додавши до навчального плану практичні кейси з моделювання систем реального часу та захисту інформаційних потоків у розподілених мережах.

Представник КУ «Офіс реформ Харкова» відзначив доцільність інтеграції в освітній процес тем, пов'язаних із цифровими сервісами Smart City та геоінформаційними системами (ГІС). Це дозволить готувати фахівців, здатних працювати з відкритими даними та міськими реєстрами, що є дуже актуальним для розвитку муніципального сектору.

Операційний менеджер харківського підприємства «Волхов» Вікторія Моісеєнко наголосила на високій затребуваності фахівців, які розуміють принципи автоматизації бізнес-процесів, створення та налаштування ERP-систем за допомогою штучного інтелекту, а також впровадження ШІ у рутинні операційні процеси виробництва. Як представник реального сектору економіки Вікторія відмітила, що це дозволяє звільнити час спеціалістів для стратегічного розвитку ринку та вдосконалення продуктів.

Від IT-галузі участь у зустрічі взяв представник компанії DigiCode Ярослав Коробченко, який працює в сфері ШІ-рішень, запропонував поступово модернізувати курс із обробки природної мови (NLP). Зокрема, він рекомендує додати основи роботи з мультимодальними системами та інструментами автоматизації медіаконтенту. Окрему увагу Ярослав Коробченко приділив практикам MLOps та етичним нормам роботи з даними, що є критично важливим для професійної розробки навіть у дистанційному форматі. Також він наголосив на необхідності звертати увагу на цифрову безпеку та ефективну роботу з великими масивами даних для успішного впровадження цифрових технологій.

За результатами аналізу пропозицій робочі групи ОП першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівнів вищої освіти за спеціальностями F6 «Інформаційні системи та технології» та F3 «Комп’ютерні науки» планують:

1. Адаптувати лабораторні роботи професійного циклу до використання безкоштовних хмарних сервісів та симуляторів, що дозволить студентам працювати над проєктами незалежно від наявності локальних серверних потужностей.
2. Спрямувати тематику курсових проєктів на розв'язання прикладних задач автоматизації для малого та середнього бізнесу, зокрема з використанням мобільних застосунків та сервісів реального часу.
3. Посилити увагу до аналізу архітектури даних та цифрової безпеки в роботі з ними.
4. Актуалізувати освітні програми шляхом додавання сучасних фреймворків та інструментів швидкої розробки, що забезпечить випускникам конкурентну перевагу на ринку праці 2026 року.
5. Посилити увагу до самостійної роботи студентів із сучасними бібліотеками штучного інтелекту, що дозволить компенсувати дефіцит спеціалізованого обладнання та підвищити рівень володіння прикладним програмним інструментарієм.

Публічне обговорення програм є частиною системної роботи кафедри з підвищення якості освіти. Пряма комунікація з експертами допомагає університету залишатися в професійному полі та готувати випускників, чиї знання відповідають актуальним технічним стандартам ринку.

Кафедра висловлює вдячність стейкхолдерам за участь в обговоренні освітніх програм та за надані пропозиції щодо її вдосконалення.