Генріх Саулович Альтшуллер народився 15 жовтня 1926 року в місті Ташкент, Узбекистан. Вже у двадцятирічному віці, у 1947 році, він отримав своє перше авторське свідоцтво СРСР за розробку апарату для дихання під водою (пріорітет від 1943 року, Генріху тоді було 17 років). Цей ранній успіх визначив його подальшу життєву дорогу, присвячену вивченню законів технічної творчості. Працюючи у патентному відділі Каспійської військово-морської флотилії, Генріх почитає вивчати зміст патентів і починає виділяти закономірності створення винаходів, та створює свої.

Однак шлях новатора ніколи не буває простим. Дослідивши несистемний, недорозвинений стан винахідництва в СРСР на кінець 1940-х років Генріх, зі своїм другом Рафаелем Шапіро, підготували лист до різних владних інстанцій з характеристикою цього стану, та висновком, що радянських людей можна робити творчими і винахідництву треба навчати всіх інженерів, чим привернули до себе увагу. У 1950 році за доносом вони були заарештовані і згодом ув’язнені.

Перебуваючи в ув՚язненні він не полишив навчання, а навички винахідництва дозволили йому вижити, застосовуючи нестандартні підходи. Після звільнення та повної реабілітації у 1956 році разом із однодумцями він продовжив аналізувати винаходи (проаналізував десятки (понад 40!) тисяч, на кожен заводячи анкету), виокремлюючи закономірності, за якими розвиваються технічні системи. Далі він спрямував усі зусилля на інституціоналізацію своїх ідей, розробивши алгоритм розв’язання винахідницьких задач (АРВЗ, 1959 рік, який постійно удосконалював до 1985 року), на базі якого згодом була започаткована теорія розв'язання винахідницьких задач (ТРВЗ, 1988 рік), що далі розвивається його послідовниками.

Окрім інженерних розвідок, Альтшуллер досяг значних висот як літератор. Під псевдонімом Генріх Альтов він здобув всенародну славу як класик радянської наукової фантастики. Його твори («Ікар і Дедал», «Легенди про зоряних капітанів» та інші) відрізнялися від типової фантастики своєї епохи: вони були глибоко філософськими, зосередженими на проблемах психології творчості, майбутнього науки, етичних виборах винахідника та межах людських можливостей. Крім фантастичних творів для дорослих, Альтшуллер писав літературу і для школярів, зокрема «І тут з’явився винахідник», в яких ставив і розв’язував доступні для них задачі. А почав з власного дитячого спогаду – біля їх будинку стояв на високому постаменті трансформатор, який довго не могли зняти, оскільки підйомні крани тоді були рідкістю. «І тут з’явився винахідник» - він уклав поруч постамент з криги, яку в ті роки широко використовували в коморах-холодильниках, накрив його брезентом для рівномірного прогрівання, а на нього просто перекотили трансформатор і він повільно опустився, коли лід розтанув. Це здивування незвичайністю, він переніс в свої роботи, як початкову дію для винаходу - «треба побачити незвичайне у звичайному і звичайне у незвичайному, а потім їх поєднати».

1970-го року в Баку Генріхом Сауловичем організована громадська лабораторія винахідницької творчості, яка стала первинним осередком і ядром усього руху, де інженерів і студентів уперше почали навчати винахідництву не як інтуїтивному процесу, а за допомогою алгоритму Альтшуллера. У 1970-1980-х роках рух вийшов на всесоюзний рівень, супроводжуючись переходом від локальних експериментів до масового навчання в т.ч. у багатьох ВНЗ. Формувалися стандарти викладання АРВЗ для фахівців у межах системи підвищення кваліфікації, а також започаткувався рух шкіл юних винахідників для роботи з молоддю. Згодом, наприкінці 1980-х років, навчання ТРВЗ почало масово впроваджуватися у виробництво та освіту через мережу центрів науково-технічної творчості молоді. Завдяки цьому зусиллями ентузіастів та завдяки розгалуженій мережі осередків винахідництво перетворилося з привілею одинаків на чітку, доступну для масового вивчення дисципліну.

У світі швидких технологічних змін, де життєвий цикл продуктів скорочується, здатність знаходити швидкі, нестандартні та ресурсоефективні рішення стала головною конкурентною перевагою. Консультації учнів Альтшуллера в різні роки замовляли провідні фірми: Kodak, General Motors, Exon Chemical, Rocwell International, Vic k ers, Chyeler, Detroit Edison, Nissan, Press Met, Meadox Medicals, Hoechst Cleanese, Gaston County та ін. Зараз за рівнем вивчення ТРВЗ на перших місцях знаходяться КНР та Південна Корея. Сьогодні ТРВЗ активно використовується глобальними корпораціями - такими як Samsung, General Electric, Intel та багатьма іншими - для прискорення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (R&D). Концепція еволюції технічних систем адаптована під сучасний бізнес, маркетинг та управління під назвою «TRIZ for Business». Крім того, відбувається потужний синергетичний ефект: принципи Альтшуллера інтегруються з сучасними технологіями штучного інтелекту та машинного навчання, допомагаючи автоматизувати процес винахідництва.

Генріх Саулович Альтшуллер, через 100 років від народження постає перед нами як символ епохи, коли людський інтелект кинув виклик випадковості. Його робота довела, що творчість підлягає законам логіки, а шлях до винахідництва може бути викладений у вигляді чітких методологічних кроків.

ДЖЕРЕЛА (вибірково)

Матеріал взято з відкритих інтернет джерел

Підготували В.О. Проценко, В.О. Настасенко

У світі швидких технологічних змін, де життєвий цикл продуктів скорочується, здатність знаходити швидкі, нестандартні та ресурсоефективні рішення стала головною конкурентною перевагою. Консультації учнів Альтшуллера в різні роки замовляли провідні фірми: Kodak, General Motors, Exon Chemical, Rocwell International, Vic k ers, Chyeler, Detroit Edison, Nissan, Press Met, Meadox Medicals, Hoechst Cleanese, Gaston County та ін. Зараз за рівнем вивчення ТРВЗ на перших місцях знаходяться КНР та Південна Корея. Сьогодні ТРВЗ активно використовується глобальними корпораціями - такими як Samsung, General Electric, Intel та багатьма іншими - для прискорення науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок (R&D). Концепція еволюції технічних систем адаптована під сучасний бізнес, маркетинг та управління під назвою «TRIZ for Business». Крім того, відбувається потужний синергетичний ефект: принципи Альтшуллера інтегруються з сучасними технологіями штучного інтелекту та машинного навчання, допомагаючи автоматизувати процес винахідництва.

Генріх Саулович Альтшуллер, через 100 років від народження постає перед нами як символ епохи, коли людський інтелект кинув виклик випадковості. Його робота довела, що творчість підлягає законам логіки, а шлях до винахідництва може бути викладений у вигляді чітких методологічних кроків.

Матеріал взято з відкритих інтернет джерел

Підготували В.О. Проценко, В.О. Настасенко