Натан Соломонович народився 15 грудня 1915 року в м. Новоукраїнка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Його батько був сільським учителем, а мати – домогосподаркою. В 1930 році після закінчення семирічної школи він вступив до Одеського автомобільного технікуму, який закінчив у 1934 році, після чого вступив до Московського автомеханічного інституту ім. Ломоносова, який 1936 року був ліквідований, а студенти переведені до Московського механіко-машинобудівного інституту (нині МДТУ ім. Баумана).

Інститут закінчив 1939 року, після чого був залишений працювати асистентом кафедри «Гусеничні машини», а далі прийнятий в аспірантуру цього ж ВНЗ. В 1941 році, з початком війни, відряджений Наркоматом озброєнь на збройовий завод №74 (м. Іжевськ), де працював до 1944 року старшим інженером-конструктором та начальником аналітичної групи. В 1944 році відряджений до МДТУ для завершення аспірантури. Навчаючись в аспірантурі, працював асистентом на танковому факультеті та у 1945-1946 роках старшим інженером-конструктором в центральному артилерійському конструкторському бюро.

В 1946 році захистив кандидатську дисертацію «Исследование некоторых типов планетарных коробок передач», очевидно пов'язану з тематикою трансмісій гусеничних машин.

Після захисту дисертації, Натан Соломонович був направлений до Середньоазійського політехнічного інституту (пізніше Ташкентський політехнічний інститут (ТашПІ), де пропрацював 23 роки. 1951 року отримав звання доцента, а 1963 року його обрано завідувачем кафедри деталей машин та теорії механізмів і машин. 1965 року цю кафедру розділено на дві, і Натан Соломонович очолив кафедру теорії механізмів і машин. З цього ж року він починає керувати роботою аспірантів і саме на цей час припадає період найбільш продуктивної наукової роботи, яку можна умовно розділити на 3 напрямки. Перший з них стосується загальних питань кінематики та динаміки механізмів, працездатності деталей машин (асп. Шипилевский Б.А., Пятаєв О.В.), другий – удосконаленню процесів роботи та механізмів бавовнозбиральних машин, і третій – синтезу та аналізу нових зубчастих передач, зокрема гальмівного типу.

По другому напрямку досліджувався процес зйому бавовника з кущів шпинделями бавовнозбиральних машин, де показано, що застосований в штатному варіанті привід шпинделів через чотирипасову передачу не забезпечує рівномірний рух шпинделів, що знижує ефективність процесу збирання бавовника. На основі виконаних досліджень (асп. Іззатов З.Х., Мінц І.Х., Хримпач В.Р.) запропоновано ряд нових конструкцій приводів шпинделів, що забезпечували жорсткий кінематичний зв'язок між ними та підвищення ефективності збирання бавовника.

За третім напрямком досліджувались гвинтові передачі з архімедовим профілем зубців, що забезпечували ККД прямого ходу 0,7…0,8 та самогальмування при ведучому зубчастому колесі, а також планетарних механізмів на їх основі (асп. Бедінер Л.Д., Новосельський Б.Ш.), прямозубі гальмівні передачі з евольвентним та циклоїдальним зачепленням (асп. Царьов Г.В.). Розроблений Н.С. Мюнстером графічний метод визначення ККД зубчастих передач дав можливість виконати комплекс робіт, які стали класичними у цій галузі. На основі цього методу запропоновано способи профілювання зубців евольвентних передач, що забезпечують низькі втрати в зачепленні при ведучій шестерні і великі при ведучому колесі та за рахунок цього можливість коригування режимів роботи оснащених ними механізмів. Такі властивості запропоновано досягати відповідним профілюванням зубців та вибором параметрів підшипників. Фактично розроблено методологію профілювання та геометричного розрахунку коліс таких передач, визначення параметрів інструментів для їх нарізання (асп. Токарєв Є.М., Хаджи-Мурат Н.Є., Кейсіді К.Х.), вибір параметрів передач залежно від призначення машин де вони встановлені (здоб. Ємельянов О.П.), розрахунку на міцність та заїдання (здоб. Рогожина З.К.).

1969 року Натан Соломонович переїздить до м. Херсона і 14 років працює доцентом кафедри теоретичної механіки ХФОТІПП, в цей період ним виконується робота щодо впровадження своїх розробок у текстильних та сільськогосподарських машинах відповідно до специфіки нашої промисловості. Зокрема, редуктор з гальмівними колесами впроваджено в серійний транспортер початків кукурудзи ТПК-20А, що випускався заводом ім. Петровського, де за рахунок цього вдалося відмовитись від гальма, снувальні та перемотувальні машини, де такі передачі забезпечували розсіяння кінетичної енергії сувоїв. В цей час п’ятеро його учнів захищають кандидатські дисертації, частина з них переїздять до Херсона і працюють на кафедрах теоретичної механіки, теорії механізмів та деталей машин ХФОТІПП (Ємельянов О.П., Рогожина З.К., Хаджи-Мурат Н.Є.).

Проаналізувавши наведений нижче список захищених під керівництвом Н.С. Мюнстера кандидатських дисертацій, бачимо, що кожного року в цей період відбувалось по 2…3 захисти, а всього з його автобіографії знаємо, що Натан Соломонович як керівник підготував більше 15 кандидатів наук, тобто за рівнем робіт, здобутків та впливу цілком відповідав званню не доцента, а професора. Учні Натана Соломоновича (кілька з них стали докторами технічних наук) тривалий час працювали в ТашПІ, ХФОТІХП, забезпечивши якісну підготову тисяч інженерів, тому пам'ять про нього жива.

Список кандидатських дисертацій, захищених під керівництвом Н.С. Мюнстера (неповний)

Шипилевский Б.А. Исследование деформаций и точности полиамидных подшипников скольжения. – Ташкент-Ленинград, 1965.

Иззатов З.Х. Исследование процесса съема хлопка-сырца со шпинделей вертикально-шпиндельных хлопкоуборочных машин. - Ташкент, 1965.

МинцИ.Х. Тяговая способность привода шпинделей вертикально-шпиндельной хлопкоуборочной машины. – Ташкент, 1965.

Бединер Л.Д. Исследование планетарно-винтовой передачи с параллельными осями и переменно-постоянным передаточным отношением. – Ташкент-Ленинград, 1966.

Новосельский Б.Ш. Зубчатые передачи с прямыми и косыми зубьями, спрофилированными по спирали Архимеда. – Ташкент, 1967.

Хримпач В.Р. Применение винтовых поверхностей для реверсивного привода шпинделей хлопкоуборочного аппарата. – Ташкент, 1967.

Царев Г.В. Исследование потерь на трение в зацеплении пары прямозубых колес в зависимости от направления передачи сил. – Ташкент, 1967.

Пятаев А.В. Динамические параметры муфты с фиксированным положением останова. – Ташкент, 1970.

Токарев Е.Н. Цилиндрические косозубые колеса с большим углом зацепления. – Ташкент, 1970.

Хаджи-Мурат Н.Е. Синтез профилей плоских передач по заданным потерям в зацеплении. – Ташкент-Москва, 1971.

Кейсиди К.Х. Особенности проектирования механизмов с передачами, способными гасить энергию. – Ташкент, 1972.

Рогожина З.К. Исследование работоспособности тормозящих цилиндрических зубчатых колес. – Херсон-Одесса, 1982. (консультант)

Емельянов А.П. Синтез приводов технологических машин с тормозящими зубчатыми колесами. – Херсон-Одесса, 1984. (консультант)

Титульні аркуші авторефератів аспірантів

Фотографія дослідної установки з гвинтовою передачею архімедового профілю
(з роботи Б.Ш. Новосельського)

Фотографія зубчастих коліс косозубих гальмівних передач евольвентного профілю
(з роботи Є.М. Токарєва)

Опис до одного з патентів Н.С. Мюнстера

Аркуші автореферату З.К. Рогожиної

Фрагмент статті у Республіканському міжвідомчому збірнику статей «Деталі машин»