Учасників Конференції привітали українські та іноземні посадовці: заступник міністра Міністерства освіти і науки України Денис Курбатов, заступник міністра Міністерства науки і вищої освіти Польщі Анджей Шептицький, народні депутати України Юлія Гришина і Сергій Лабазюк, завідувач відділом освіти та науки ГУ внутрішньої та гуманітарної політики Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Офісу Президента України Світлана Кретович, голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін, а також керівники університетів та організацій, які доклали чималих зусиль, щоб Конференція стала можливою – Віктор Грешта, ректор НУ «Запорізька політехніка», Сергій Матюх, ректор Хмельницького національного університету, Збігнев Пастушак, проректор Університету ім. Марії Склодовської-Кюрі, Даліус Навакаускас, проректор Вільнюського технічного університету ім.Гедимінаса, Юрій Кирилов, ректор Херсонського державного аграрно-економічного університету, Віктор Гусєв, ректор Херсонської державної морської академії, Богдан Ференс, голова координаційної ради ГО "Прогресильні" та Олена Дудник, керівник освітнього відділу Громадської спілки «Харківський кластер інформаційних технологій».

Доповіді в пленарному засіданні відображали основні напрями роботи конференції. Сергій Лабазнюк, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, говорив про аграрний сектор як одну із основних складових економіки України і його роль у формуванні майбутнього України. Олександр Самойленко, голова Херсонської обласної ради, присвятив свою доповідь імплементації європейських норм органами державної влади і місцевого самоврядування. Ряд виступів був присвячений трансформації освіти та переосмисленню логіки навчання. Про це говорили Марк Бумеестер з Університету мистецтв Цвьолє (Нідерланди), Дмитро Чумаченко, голова підкомітету «ШІ + Освіта і наука» при Мінцифри України, Олена Дудник, Харківський ІТ Cluster, Марек Лукашик, проректр з розвитку та співробітництва Pomeranian Centre for Digital Humanities в Слупську (Польща).

Вплив війни на економіку та державні витрати, пошук шляхів, як зробити так, щоб витрати на оборону працювали на розвиток країни – це було темою доповіді Лесі Колинець, науковця Вільнюського технічного університету. Володимир Балін, в.о. Президента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП), представив актуальні питання розвитку транспортної галузі, а Назар Житкевич, Директор з маркетингу Vitagro group, - питання кадрового потенціалу в аграрній галузі.

Ветеранське лідерство, навчання військових та ветеранів, адаптація робочих місць до потреб ветеранів – ці нагальні, але не прості питання окремо виділяються в сучасному порядку денному розвитку України. Їм був присвячений виступ доктора наук з державного управління, професора Віталія Олуйка, президента Ветеранського благодійного фонду «Закон і справедливість», ветерана російсько-Української війни.

Як саме розвивається інфраструктура співпраці науки і підприємницького сектора в Україні, що робить МОН і як включаються в ці процеси українські ЗВО – це стало темою виступу Володимира Павлікова, голови Ради проректорів з наукової роботи українських ЗВО, начальника ДержНДІ технологій кібербезпеки Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації.

А завершив пленарну частину виступ громадського діяча, директора Інституту фронтиру Євгена Глібовицького. Він відповів на питання та підкреслив роль університетів як інституцій, що мають довгий горизонт планування, є середовищем, яке має сприяти формуванню нової культури і нової естетики, а також розвивати суспільні компетентності здобувачів освіти, бо саме від молоді залежить майбутнє і науки, і бізнесу, і країни в цілому.

Реалізуючи своє головне завдання – бути діалоговою площадкою для формування бачення майбутнього України та розвитку взаємодії науки, освіти та підприємництва з урахуванням найкращих європейським практик, Конференція продовжує роботу 23 і 24 квітня в форматі панельних секцій.

В програмі наступних 2- днів роботи:

- питання гармонізації українського освітнього та науково-інноваційного середовища;

- необхідність змін у процесах підготовки кадрів з урахуванням глобальних трендів і викликів, що стоять перед постраждалими територіями та країною в умовах тривалого воєнного конфлікту і післявоєнного періоду;

- місце державного управління та регіонального самоуправління;

- трансформація бізнес екосистем та новітні індустріальні технології;

- посилення ролі наукової, культурної дипломатії та мистецтва у відродженні і збереженні національної ідентичності та самобутності.