Оскільки засідання секції проводилося у змішаному форматі під час проведення були присутні близько 100 слухачів онлайн і 30 офлайн. На секцію зареєструвалось близько 85 учасників онлайн і було подано більше 40 тез для опублікування у збірнику.

У роботі секції взяли участь представники організацій, бізнесу, науковці Університету Буроса (м. Бурос, Швеція), Університету в Кафр-еш-Шейх і Університету Танта (Єгипет), Інституту геотехніки SAS (Кошице, Словацька Республіка), Інституту Йозефа Стефана (Любляна, Словенія), Технічного університету Молдови, Університету Палермо (Італія), ПП «МAXsport», м. Хмельницький, ГО «ІТ-кластер міста Хмельницького», ТОВ «Міла Груп», м. Львів, Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, м.Херсон, Науково-дослідного центру Державної спеціальної служби транспорту (м. Дніпро), Херсонського НДЕКЦ МВС України і викладачі та здобувачі освіти п’ятнадцяти ЗВО України: Херсонського національного технічного університету, Хмельницького національного університету, Херсонського державного університету, Херсонського державного аграрно-економічного університету, Київського національного університету технологій та дизайну, Національного університету харчових технологій, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, Київського національного університету будівництва і архітектури, Черкаського державного технологічного університету, Центральноукраїнського національного технічного університету, Державного торговельно-економічного університету, Державного біотехнологічного університету, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Одеського національного технологічного університету.

Найбільша увага під час засідання секції була відведена питанню інновацій та впровадженню сучасних цифрових технологій у швейній галузі легкої промисловості, дизайні виробів із текстилю. Було розглянуто такі питання, як використання ШІ для створення одягу із етнічними елементами, цифрова трансформація виробництва (кластери, HESH, EDIH-проєкти), цифровізація малого підприємництва у легкій промисловості, використання комп’ютерного зору для оцінки натуральної волокнистої сировини. Цікавими були доповіді закордонних колег факультету спеціальної освіти Університету в Кафр-еш-Шейх (Єгипет) професора, доктора наук AHMED ELNASHAR El Sayed зі здобувачами магістерського рівня факультету прикладних мистецтв Університету Танта, які запропонували використання ШІ асистента для моделювання сучасного одягу із елементами етно стилю.

Науковцями НУХТ були представлені новітні технології для подовження терміну зберігання і контролю якості харчової продукції під час зберігання. Завідувач кафедри технології м’яса і м’ясних продуктів НУХТ д.т.н., професор Пасічний Василь розповів про інновації в м’ясопереробній галузі та зазначив важливість використання сучасного обладнання для проведення визначення показників якості харчових продуктів.

Виступи науковців КПІ імені Ігоря Сікорського стосувалися інноваційних функціональних матеріалів та хімічних процесів. Доповідь д.т.н., професора Чигиринець Олени Едуардівни була присвячена вирішенню проблеми сірководневої корозії обладнання нафтогазової галузі України. Використання «зелених» інгібіторів корозії – екстрактів листя берези і хітозану є перспективним для захисту металевого обладнання в умовах видобутку нафти і газу. Д.х.н., професор Сокольський Георгій Володимирович зазначив про перспективність використання галуазитних нанотрубок як реакторів для ефективнішого отримання «зеленого» водню (ключового енергоносія майбутнього) під дією світла з одночасною переробкою біомаси. Такий підхід відкриває можливість створення більш ефективних та селективних фотокаталізаторів.

Для очищення водойм територій, забруднених внаслідок воєнних дій, науковцями запропоновано екологічно безпечні та ресурсоефективні технології використання біовугілля з виноградної лози, як адсорбенту для вилучення важких металів і фармацевтичних сполук (дослідження проведене д.т.н., старшим дослідником, професором ХНТУ Семешко Ольгою разом з Мельник Інною д.х.н., старшим науковим співробітником Інституту геотехніки Словацької Академії наук).

В результаті роботи секції було зроблено деякі висновки і пропозиції: сприяти активному залученню бізнесу до інвестування у перспективні дослідження та інноваційні проєкти в ключових для України напрямах, забезпечуючи при цьому відповідність чинному законодавству й стратегічним програмним документам та створюючи привабливі умови для такої співпраці; розширювати залучення до програм ЄС та інших міжнародних ініціатив для фінансування інноваційних розробок; ширше розробляти і впроваджувати технології, що поєднують утилізацію відходів і створення функціональних матеріалів; налагодити співробітництво з іноземними закладами освіти University of Borås (Sweden) та Kaferelsheikh University (Egypt) у галузі дизайну виробів легкої промисловості та smart-текстилю для підвищення конкурентоспроможності випускників та впровадження інноваційних рішень; впровадити у освітній процес сучасні підходи до цифровізації малого підприємництва.