Студенту

Постанова КМУ від 4 червня 2026 року № 737

13 червня 2026 року була опублікована постанова КМУ від 4 червня 2026 року № 737, якою внесено зміни до Техрегламенту та Постанови від 20 січня 2021 р. № 65, що набере чинності 13 грудня 2026 року.

Основні зміни:

- уточнено, що косметична продукція, яка не була нотифікована та введена в обіг до 3 серпня 2026 року, може надаватися на ринку до 3 серпня 2030 року;

- доповнено Постанову № 65 новими пунктами 3-1 та 3-2, якими встановлені окремі перехідні строки для введення в обіг нотифікованої продукції із зазначеними речовинами із можливістю подальшого надання на ринку такої продукції до 3 серпня 2030 року;

- оновлено переліки додатків 2–6 Технічного регламенту: заборонених речовин (додаток 2); речовин з обмеженим використанням (додаток 3); дозволених барвників (додаток 4); дозволених консервантів (додаток 5); дозволених УФ-фільтрів (додаток 6).

З повним текстом постанови та оновленими додатками можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/4aKPRl9

 

ОПУБЛІКОВАНО ПРОЄКТ ЗМІН

ЩОДО РЕГУЛЮВАННЯ

КОСМЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Міністерство охорони здоровʼя України оприлюднило проєкт постанови КМУ про внесення змін до постанови КМУ від 20 січня 2021 року № 65, якою затверджений Технічний регламент на косметичну продукцію (далі – “Техрегламент” та “Проєкт” відповідно).Проєктом пропонується, зокрема: змінити граничну дату введення в обіг продукції з “03 серпня 2026 року” (чинна редакція) на “31 липня 2027 року”, без зміни граничної дати подальшого надання на ринку, встановленої постановою КМУ від 04.06.2026 року № 737 (прим. до 3 серпня 2030 року); надати МОЗ право затверджувати перелік спеціальностей [для експертів з оцінки безпечності], які є спорідненими для спеціальностей “I2 Медицина” або “I8 Фармація”. Де ознайомитися з документом?Із повним текстом Проєкту постанови, змінами та пояснювальною запискою на офіційному вебсайті МОЗ України за посиланням: http://bit.ly/3QQLvC0Ви можете надіслати свої зауваження, пропозиції та коментарі через офіційні канали комунікації. Строк подання пропозицій: Міністерство охорони здоровʼя України приймає пропозиції та зауваження протягом місяця з дня публікації проєкту постанови (прим. до 01.08.2026 року).

Пояснювальна записка обґрунтовує необхідність внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 65 від 20 січня 2021 року, якою затверджено Технічний регламент на косметичну продукцію. Основна мета змін — забезпечити реалістичний перехід до повного застосування Технічного регламенту та уточнити вимоги до кваліфікації експерта, який проводить оцінку безпечності косметичної продукції.

Основні положення документа:

- Продовження перехідного періоду для впровадження вимог Технічного регламенту з 3 серпня 2026 року до 31 липня 2027 року. Це пов'язано з необхідністю забезпечити належну адаптацію виробників та інших учасників ринку до нових вимог.

- Уточнення вимог до освіти експерта з оцінки безпечності косметичної продукції. Пропонується визначити, що таку оцінку може здійснювати особа зі ступенем магістра за спеціальністю «Медицина», «Фармація» або спорідненою спеціальністю згідно з переліком, який затверджуватиме МОЗ. Це також усуває правову невизначеність щодо того, хто визначає перелік споріднених спеціальностей.

- Підставою для змін є необхідність адаптації українського законодавства до законодавства ЄС відповідно до Угоди про асоціацію та Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС.

 

З 1 серпня 2026 року набуває чинності новий національний стандарт:ДСТУ EN ISO 22716:2026 «Косметика. Належна виробнича практика (GMP). Настанови з належної виробничої практики».Новий стандарт прийнято методом перекладу та гармонізовано з європейським і міжнародним стандартом. Одночасно чинність ДСТУ EN ISO 22716:2015 буде скасовано та замінено на ДСТУ EN ISO 22716:2026. Звертаємо увагу, що новий національний стандарт ДСТУ EN ISO 22716:2026 набуває чинності з 01 серпня 2026 року, водночас ДСТУ EN ISO 22716:2015 втратить чинність лише з 01 січня 2027 року (відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» № 299 від 29.08.2025).Таким чином, для користувачів стандарту передбачено перехідний період, протягом якого можна здійснити перехід на нову редакцію національного стандарту, прийняту методом перекладу. ISO 22716 є базовим стандартом GMP для косметичної продукції та визначає підходи до забезпечення якості й безпечності виробництва.

 

НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ МИЙНИХ ЗАСОБІВ В ЄС

2 березня 2026 року було опубліковано Регламент (ЄС) 2026/405, який оновлює правила для мийних засобів та скасовує Регламент (ЄС) 648/2004.

Новий регламент сприяє сталому розвитку, інноваціям та цифровізації, запроваджуючи ширші визначення, спеціальні правила для мийних засобів, що містять мікроорганізми, цифровий паспорт продукту та нові вимоги щодо біорозкладності.

Регламент набуває чинності з моменту підписання, із перехідним періодом до 23 вересня 2029 року для повної реалізації нових вимог.

КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ:

- Розширений обсяг і нові категорії продуктів

Regulation 2026/405 поширюється не лише на традиційні мийні засоби, але й на продукти, що містять навмисно додані мікроорганізми, допоміжні мийні засоби або ті, що продаються через системи повторного розливу.

- Поступове розширення вимог до біорозкладності

Одним із ключових нововведень є обов'язкова біодеградабельність поверхнево-активних речовин, що застосовується до більш широкого спектру продуктів. Це забезпечує високий рівень екологічної відповідальності та зменшує вплив на навколишнє середовище.

- Цифровий паспорт продукту (Digital Product Passport)

Вводиться цифровий паспорт продукту (DPP), який включає: унікальний ідентифікатор продукту; інформацію про виробника (та імпортера, за потреби); дані про безпеку та життєвий цикл продукції.

Інформація має бути доступна онлайн до купівлі, що підвищує прозорість для споживачів та контролюючих органів.

- Цифрове маркування та інформація для споживача

Частина даних може надаватися в цифровому форматі, тоді як основна інформація з безпеки завжди повинна залишатися на фізичній етикетці, тоді як інші деталі можна отримати за посиланням або кодом.

- Продукти з мікроорганізмами та безпека

Для продуктів, що містять мікроорганізми, встановлюються чіткі технічні вимоги безпеки, включно з таксономічною ідентифікацією та ризик-оцінкою.

- Заборона тестування на тваринах

Тестування мийних засобів на тваринах забороняється, за винятком використання історичних даних до 22 березня 2026 року.

- Роль економічних операторів

Регламент чітко розмежовує обов'язки: виробників; імпортерів; дистриб'юторів; уповноважених представників (для продукції, що надходить з-за меж ЄС). Всі вони відповідають за документацію, цифровий паспорт продукту, оцінку безпеки та збереження даних.

Regulation 2026/405 встановлює поступовий перехід до повної реалізації нових вимог виробники та імпортери можуть продовжувати реалізацію продуктів, розміщених на ринку до 23 вересня 2029 року, за старими правилами.

2 березня 2021 року на сайті МОЗ України опубліковано офіційний текст Технічного регламенту на косметичну продукцію!

Документ набуває чинності вже 3 серпня 2022 року.

У зв’язку з цим у косметичній промисловості будуть відбуватися значні зміни відповідно до Технічного регламенту:

– проведення стандартизації;

– виробництво косметичної продукції із запровадженням системи належної виробничої практики (GMP);

– маркування; – перегляд рецептур;

– можливість використання новітніх технологічних розробок;

– заміна тестування на тваринах на альтернативні методи.

Технічний регламент розроблено на основі Регламенту (ЄС) № 1223/2009 Європейського Парламенту і Ради від 30 листопада 2009 року на косметичну продукцію та він встановлює вимоги до косметичної продукції, що надається на ринку, з метою забезпечення високого рівня захисту здоров’я людини.

Технічний регламент на косметичну продукцію змінює визначення косметичного засобу: «косметична продукція - це будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на різні зовнішні ділянки тіла людини (епідерміс, волосся, нігті, губи, зовнішні статеві органи), зуби, слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з метою їх очищення, ароматизування, зміни зовнішнього вигляду, захисту, збереження у задовільному стані або коригування запаху тіла».

Додатки до Технічного регламенту містять:

– перелік речовин, заборонених для використання у косметичній продукції;

– перелік речовин, дозволених для використання у косметичній продукції з урахуванням встановлених обмежень;

– перелік барвників, дозволених для використання в косметичній продукції;

– перелік дозволених консервантів;

– перелік дозволених УФ-фільтрів.

Прийняття ТР – це усунення юридичних, адміністративних і технічних бар’єрів у торгівлі з країнами ЄС, гармонізування технічного регулювання косметичної продукції в Україні з європейським законодавством, а також імплементація європейських підходів до контролю безпечності косметичної продукції; рівні умови на косметичному ринку України для виробників та імпортерів; чітке розмежування відповідальності; покладання на виробників, імпортерів та розповсюджувачів косметичної продукції обов’язку в разі виявлення небезпеки власної продукції повідомити відповідні органи та вжити усіх можливих заходів для зменшення негативних наслідків від поширення та використання таких косметичних засобів.

http://moz.gov.ua/dokumenti

Світове законодавство

Зміни у Косметичному Регламенті

Європейська комісія змінила Косметичний Регламент, включивши нано-УФ-фільтр, нині схвалений для використання в косметичних засобах. Зміни передбачають офіційне внесення метилен біс-бензотриазоліл тетраметилбутилфенолу (MBBT, Bisoctrizole) як нанорозмірного УФ фільтра до додатку VI Косметичного Регламенту ЄС.

За даними Chemical Watch, відтепер використання MBBT (nano), буде дозволено у максимальній концентрації 10% мас., окрім випадків, коли застосування може призвести до впливу на легені кінцевого споживача.

BASF вітає введення MBBT у додаток Регламенту, оскільки його портфоліо містить MBBT в інгредієнті Tinosorb M.

Це робить його вже третім УФ фільтром компанії в наноформі, який буде схвалено (після Tinosorb® A2B у 2014 році. і Z-Cote® в 2016 році).

1 січня 2019 року вступить у силу оновлена версія стандарту COSMOS.

Міжнародний стандарт COSMOS було розроблено та впроваджено BDIH (Німеччина), COSMEBIO та ECOCERT (Франція), ICEA (Італія) та SOIL ASSOCIATION (Великобританія), та являє собою основне зібрання вимог та визначень щодо органічної та/або натуральної косметики.

Оновлений текст стандарту, що незабаром вступить у силу, буде включати вимоги щодо пальмової і пальмоядрової олії та їх похідних.

Відповідно до COSMOS, бажано, щоб усі компоненти із пальмової та пальмоядрової олії були отримані із органічного матеріалу, хоча наразі це неможливо через його недоступність.

Проте з 1 січня у сертифікованих продуктах компоненти (з уже опублікованого переліку) мають бути отримані із екологічної пальмової олії (CSPO), використовуючи принаймні систему постачання mass balance (mass balance supply chain model).

Варто зауважити, що попит на органічну, натуральну та екологічну продукцію продовжує зростати, а разом із ним – обізнаність споживачів стосовно критеріїв вибору якісної продукції. Поширення довідкової інформації та поява таких інструментів, як додатки для пошуку сертифікованих товарів, роблять маркетингові прийоми на кшталт крафтового або “зеленого” дизайну все менш ефективними, та підвищують вагомість офіційних знаків якості. При цьому стандарт COSMOS на сьогодні, ймовірно, найавторитетніший лейбл індустрії.

Чи можна користуватись скасованими ГОСТ?

Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 № 695 та схваленої постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 № 26-VIII (далі – Програма), скасовані міждержавні стандарти (далі – ГОСТ), розроблені до 1992 року, а також ті, що втратили свою актуальність.

Роз'яснення щодо цього питання надає спеціаліст із питань стандартизації Асоціації «Парфумерія та Косметика України», Анастасія Сапронова: «Скасований ГОСТ вже не має статусу нормативного документу, а являє собою звичайний "текст". Такий ГОСТ, може застосовуватися за умови добровільності застосування стандарту у якості внутрішньої інструкції, правил тощо, та якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності».
У роз’ясненнях Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань застосування стандартів зазначено:
«…Виробники можуть застосовувати скасовані ГОСТ у своїй господарській діяльності та для своїх професійних потреб як звичайні інструкцію, правила тощо, але не можуть робити посилання на такі ГОСТ, тому що вони не є чинними та не визнані національними органом стандартизації. Водночас, виробник має усвідомлювати переваги застосування чинного національного стандарту, який розроблено відповідним технічним комітетом стандартизації з дотриманням процедур стандартизації, який відповідає законодавству, до якого вчасно внесені зміни, який адаптований до сучасних досягнень науки і техніки, вимог міжнародних і регіональних стандартів та сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції.»

Світове законодавство

Новий альтернативний метод тестування можуть валідувати у 2019.

Givaudan та BASF об’єднали зусилля з Інститутом In Vitro Наук (IIVS) для роботи над альтернативними методами тестування. Компанії намагаються валідувати покращений метод оцінки реакції сенсибілізації шкіри для задоволення потреб токсикологів та регулюючих органів.

Окрім них у програмі беруть участь Procter & Gamble (розробник DPRA), Чарльз Рівер та Чеський національний інститут громадського здоров'я.
Тест, над яким вони працюють, називається Кінетичний прямий аналіз реактивності пептидів (Kinetic DPRA). Він спрямований на crulety-free прогнозування алергічних реакцій шкіри (відомих як сенсибілізація шкіри).
На думку учасників процесу, це тест вищого рівня. Що це означає? Що альтернативні методи тестування можуть стати набагато складнішими.
Нагадаємо, що на міжнародному рівні вже прийняті три інші альтернативні тести. Тим не менш, Kinetic DPRA має потенціал вийти за межі відповіді так/ні, і передбачати потенціал сенсибілізатора, а саме це вимагають деякі регулюючі органи. До цього часу єдиним способом визначення і класифікації потенціалу подразника залишається тестування на тваринах.

Проект валідації, розроблений BASF та Givaudan, буде проводитись протягом 2018 року. Якщо вони отримають позитивний результат, тест буде поданий до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2019 році.

У чому різниця між косметичними та мийними засобами?

Як розібратись у розмаїтті засобів, що містять різні поверхнево-активні речовини (ПАР)? Як класифікувати різні продукти, що містять однакові ПАР? Це тільки деякі з багатьох запитань, що виникають у користувачів косметики та гравців косметичного ринку України.

Роз'яснення щодо цього питання надає Директор з питань технічного регулювання Асоціації «Парфумерія та Косметика України», відповідальний секретар ТК-171 Продукція парфумерно-косметичної промисловості, Іван Шершенюк:

Відповідно до загального визначення косметичної продукції, косметична продукція – це будь-яка речовина або суміш, призначена для нанесення на зовнішні ділянки людського тіла (епідерміс, система волосяного покриву, нігті, губи і зовнішні статеві органи) або на зуби і на слизову оболонку ротової порожнини виключно або переважно з тим, щоб очистити їх, ароматизувати їх, змінити їх зовнішній вигляд, захищати їх, зберігати їх у хорошому стані або коригувати запах тіла.

У Технічному регламенті мийних засобів зазначено:
«Мийний засіб – будь-яка речовина або препарат, що містить мило та/або інші поверхнево-активні речовини, призначені для прання або очищення. Мийний засіб може бути у формі рідини, порошку, пасти, бруска, плитки, таблетки тощо;

П.4. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:

• мийні засоби, призначені для прання або очищення та введені в обіг на території України для потреб споживача (користувача);

• мийні засоби, призначені для замочування, полоскання, підкрохмалювання, апретування, пом’якшування або вибілювання виробів з тканин;

• мийні засоби, призначені для очищення поверхонь, матеріалів, виробів, механізмів, механічних пристроїв, транспортних засобів та допоміжного обладнання, інструментарію, апаратури тощо;

• інші мийні засоби, призначені для використання під час прання та очищення.

П. 5. Вимоги цього Технічного регламенту не поширюються на:

• мило тверде;

• косметичні засоби;

• поверхнево-активні речовини, які мають дезінфікуючі властивості;

• мийні засоби, що містять не більш як 0,2 відсотка поверхнево-активних речовин.»

Виходячи з вищенаведеної інформації:

Рідке мило ідентифікується саме як косметичний засіб за основним призначенням – виключно для очищення шкіри людини та при нанесенні безпосередньо на зовнішні шкіряні ділянки незалежно від вмісту та відсотка поверхнево-активних речовин, на відміну від мийного засобу, що призначений для прання або очищення будь-якої поверхні за необхідності такої обробки. Тому Технічний регламент на мийні засоби не поширюється на косметичні продукти, зокрема на мила рідкі.