Іван Кіндратович Микитенко

Дата 18.09.2017 11:13

6 вересня 2017 р. виповнюється 120 років від дня народження І. К. Микитенка – українського письменника, життя якого пов’язане з Херсонщиною. Народився він у родині селянина-середняка. Навчався в містечку Рівному Херсонської губернії (нині Кіровоградська область) в двокласній міністерській школі, по закінченні якої в 1911 році вступив до Херсонського військово-фельдшерського училища. У грудні 1914 pоку Микитенка відправляють на фронт. Він брав участь у діяльності революційного полкового комітету, що згодом знайшло художнє відображення в його останній п'єсі «Як сходило сонце». Через три роки тяжко хворий він повернувся з фронту. Брав активну участь у боротьбі з тифом в селах Єлисаветградщини, завідував лікпунктом у с. Нечаївці, а також писав вірші і короткі п'єси на злободенні теми. Незабаром у місцевих газетах з'являються перші його публікації (вірші, фейлетони, нариси, оповідання і статті), випробовує себе і в прозі, насамперед у жанрі «малих форм» – новелах, оповіданнях: «Гордій» (1923), «У вершині» (1923), «Нуник» (1923). У ці ж роки надруковані оповідання (цикл «Етюди червоні»), що увійшли до першої прозової збірки «На сонячних гонах» (1926), та п'єса «У боротьбі» (1926). Не залишаючи навчання, І. Микитенко працює на посаді завлітчастиною Одеської укрдерждрами, а згодом керує письменницькою філією «Гарту». Наприкінці 1926 року був викликаний до Харкова, де в 1927 році закінчує Харківський медичний інститут. У 1926-1928 pp. з'являються п'єса «Іду», поема «Вогні», повісті «Антонів огонь», «Брати», «Гавриїл Кириченко – школяр» – перший його значний автобіографічний твір. У 1933 році з'являється перша книга роману «Ранок», присвячена темі перевиховання «важких» підлітків, недавніх безпритульних. В останні роки життя виступає переважно в галузі драматургії: пише комедії «Соло на флейті» (1933-1936) і «Дні юності» (1935-1936); історичну п'єсу «Маруся Шурай» (1934), Певну цінність являють спогади («Про себе», «У хвилини спогадів» та ін.), які містять чимало автобіографічних свідчень, оцінок письменником власних творів, його літературні погляди. Загинув І. К. Микитенко у 1937 році, ставши жертвою сталінського беззаконня. Реабілітований у 1956 р.