День сонця щороку відзначається у світі 3 травня. Сонце є найближчою до Землі зіркою, всі інші розташовані на більшій відстані від нашої планети. Земля, як відомо, обертається навколо Сонця. Сонце нам необхідно, без світла ми не змогли б жити. Сонце є для нашої планети найпотужнішим джерелом космічної енергії. Воно дає нам світло і тепло, які необхідні не тільки людям, але також рослинам і тваринам. Потрібно зазначити, що без сонця у нас не було б повітря і води. Адже тоді повітря перетворилося б на рідкий азотний океан, води б замерзли, а суша обмерзла. Сонце дає людям відновлювану енергію, яку легко використовувати. Крім того, така енергія не утворює токсичних і радіоактивних відходів. Європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії (МОСЕ) в 1994 році вирішило створити це свято. Це було зроблено з метою привернення уваги суспільства до можливостей використання поновлюваних джерел енергії. В цей день по всій Європі організовуються заходи різного роду, які спрямовані на демонстрацію можливостей сонячної енергії. Дуже важливо, щоб, забираючи частину сонячної енергії, ми не принесли серйозних змін в енергетичний баланс планети. Останнім часом використання сонячної енергії стає все більш популярним. Це пов'язано з подорожчанням інших видів енергії. Сьогодні виробляється велика кількість різних товарів, що працюють на сонячних батареях. Адже цей вид енергії є дешевим і екологічним, дозволяє уникнути видобутку і спалювання отруйної палива. День Сонця сприяє поширенню інформації та обміну досвідом між різними країнами та містами. Щороку 3 травня проходять різноманітні заходи. В експериментальних і приватних сонячних і енергоефективних будинках, а також дослідних і проектних інститутах організовуються дні відкритих дверей. Проводяться виставки та зустрічі, конкурси, змагання, пробіги сонячних автомобілів і електромобілів. В рамках круглих столів обговорюються технічні, економічні та соціальні аспекти сонячної енергетики. У рамках святкування цього дня також влаштовуються конкурси шкільних проектів і малюнків на дану тему. Щорічно у програмі цього свята бере участь близько 14 країн.

26 квітня, в Україні й у всьому світі згадують Чорнобильську трагедію. Аварія на Чорнобильській АЕС вважається найбільшою техногенною катастрофою за всю історію людства. В цей день відбулось планове виключення реактора на ЧАЕС, що тривало 20 секунд і здавалося звичайною пере-віркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух і в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

18 квітня світова спільнота відзначає День пам'яток і визначних місць. Його девізом став заклик "Збережемо нашу історичну батьківщину". Цей день у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Свято відзначається у світі з 18 квітня 1984 року щорічно. В Україні цей день називається "День пам'яток історії та культури" і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня. У липні 2000 року Президент України підписав Закон "Про охорону культурної спадщини", котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою. Нині в Україні, за уточненими даними, нараховується 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Її фонд, за підрахунками фахівців, перевищує 70 тисяч об'єктів. Особливо зваженого підходу вимагають сьогодні Київ, Львів, Одеса, Луцьк, Харків, Чернігів. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам'ятників, із яких 390 - загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекси - собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини. До речі, в Європі до історії ставляться дбайливо. Тут зберігаються навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновні роботи ландшафтів пам'ятних місць навіть після археологічних розкопок. На півночі Англії збережено Адріанів вал, побудований при римському імператорові Адріані для охорони північних рубежів імперії, що простягнувся на 117 кілометрів.

За ініціативою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я та Всесвітньої Федерації Гемофілії 17 квітня був оголошений «Всесвітнім днем боротьби з гемофілією». Метою створення і проведення «Всесвітнього дня гемофілії» є привернення уваги світової громадськості, політиків, чиновників від сфери охорони здоров’я і рядового медичного персоналу до проблем з якими щодня стикаються хворі на гемофілію, підвищення їх обізнаності про це спадкове захворювання, пов’язане з порушенням процесу згортання крові. Дата для проведення «Дня гемофілії» була обрана організаторами не випадково, це своєрідна данина поваги творцеві Всесвітньої федерації гемофілії Френку Шнайбелю, який народився саме в цей день. Всесвітній день гемофілії відзначається щороку під новим девізом, який акцентує увагу на тій чи іншій проблемі пов’язаної з цією непростою хворобою. Гемофілія – спадкова хвороба, пов’язана з порушенням процесу згортання крові, вона виникає через зміни всього 1-го гена в хромосомі X. Симптоми захворювання в більшості випадків з’являються вже в ранньому дитинстві, майже завжди не раніше, ніж на 4 - 5 день життя дитини. Гемофілія на сьогодні невиліковна, але її перебіг повністю і вдало контролюється за допомогою ін’єкцій пацієнтові відсутнього фактора згортання крові, в більшості випадків, виділеного з донорської крові.

16 квітня виповнюється 155 років від дня народження Ф.Е. Фальц-Фейна – засновника біосферного заповідника “Асканія-Нова”, який знаходиться на Херсонщині. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863, Асканія-Нова (тепер – Херсонська область) – 2 серпня 1920, Бад-Кіссінген) – поміщик, барон, заснував у 1883 р. заповідник «Асканія-Нова». У напівпустому степу виростив сад, організував зоопарк, акліматизував десятки видів диких тварин і птахів, звезених з усіх континентів планети. Народився в сім'ї дворянина. У віці 17 років в нагороду за добре здані іспити в гімназії отримав від батька 8 десятин землі на свій перший вольєр, де тримав кілька степових тварин. У 1882 році вступив до Дерптського університету, протягом курсу навчання об'їхав усі найбільші ботанічні сади і зоопарки світу. Закінчивши університет у 1889 році, створив першу частинку майбутнього заповідника в урочищі Кролі. В 1898 році закладає нові заповідні ділянки площею 500 і 120 десятин. У 1898 році створює зоопарк і ботанічний сад. Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті (20-40 тисяч рублів в рік) Фальц-Фейн витрачав на заповідник; провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку. У 1899 році привозить з Монголії коней Пржевальського. До межі століть в Асканії-нова утримують 58 видів ссавців, 344 види птахів, в сумі – майже 2000 різних тварин. У квітні 1902 року з Біловезької пущі до заповіднику привозять зубрів. У грудні 1905 року селяни руйнують власність Фальц-Фейнів в Хорлах, Преображенці, Максимовці, Дофіно, Дарівці; херсонський губернатор надсилає війська, щоб захистити заповідник від зруйнування. На початку 1917-го Фрідріх залишає Асканію і переїжджає до Москви, а ще через рік – до Німеччини. Ф. Фальц-Фейн був членом Французького та інших товариств природодослідників. Помер 2 серпня 1920 року, похований у Берліні. Фактично Ф. Фальц-Фейн створив у Херсонському степу науковий інститут, який займався вивченням та збереженням природи краю. Сюди приїздили відомі вчені, тут проводилися наукові зібрання. 1994 року ім'я Ф.Фальц-Фейна присвоєно Біосферному заповіднику «Асканія-Нова».

Всесвітній день рок-н-ролу – свято відзначається щорічно 13 квітня, хоча історична подія, що послужила основою для свята, відбулася на день раніше: 12 квітня 1954 р. Білл Хейлі (Bill Haley) записав сингл «Rock Around The Clock», що став знаковим у новому музичному напрямку, який швидко подолав межі США і поширився по країнах і континентах, кинувши виклик суспільству і традиціям. У середині 20 століття, невдовзі після Другої світової війни, люди прагнули до миру і спокійного життя. Віддзеркаленням суспільних настроїв була музика того періоду – спокійна і сентиментальна, з солодкоголосим вокалом. На офіційному музичному Олімпі США просувалася ідея захисту культури білих від дикої культури чорних і створити добропорядний спосіб респектабельного американця. Поряд з офіційною музикою в Америці жила і зовсім інша - гучна, ритмічна, повна життя - ритм-енд-блюз. Одного разу ввечері диск-жокей радіостанції Клівленда Алан Фрід взяв на себе сміливість «прокрутити» в ефірі записи в стилі ритм-енд-блюзу. А щоб не шокувати «білу» публіку, придумав йому іншу назву – «рок-н-рол». Завдяки Алану Фріду, замаскований ритм-енд-блюз зазвучав на повну силу, ставши доступним всім, незалежно від кольору шкіри. Першою зіркою рок-н-ролу серед білих виконавців став співак гітарист Білл Хейлі. Його коктейль з ритм-енд-блюзу, кантрі і вуличного сленгу мав приголомшливий успіх. Серед засновників напряму був і легендарний Елвіс Преслі, який став кумиром підлітків і молоді. Його стиль одягу, манери і рухи ставали прикладом для наслідування. На початку 1960-х з'явився новий стиль в рок-н-рол – поп-рок. Ліверпульська четвірка своїми композиціями запустила у світ епідемію «бітломанії». У 1964 році з'явилися «Rolling Stones», що відрізнялися швидким, потужним і технічним звуком. У 1970-ті роки народився психоделічний рок, яскравими представниками якого стали групи «Pink Floyd», «Deep Purple», «Led Zeppelin», «Black Sabbath». Це десятиліття вважають золотою епохою в розвитку рок-культури.

Війна на сході України або Війна на Донбасі – військовий конфлікт, розпочатий російськими загонами, вторгнення у квітні 2014 року на території українського Донбасу після захоплення Росією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державного суверенітету» ДНР. Конфлікт має характер міжнародного і став продовженням російської збройної агресії проти України. За географічним масштабом є локальним і охоплює частини Донецької іЛуганської областей України. Бойові дії війни на Донбасі почалися із захоплення 12 квітня 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб РФ, українських міст – Слов'янська, Краматорська і Дружківки, де захопленою у відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих колаборантів і прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а іноді і відкритої співпраці, невеликі штурмові загони російських диверсантів в наступні дні взяли під контроль Горлівку та інші міста Донеччини і Луганщини. 13 квітня 2014 року, у відповідь на вторгнення диверсійних загонів, в.о. президента України Олександр Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції. З того часу змінилося дуже багато. Цінностей і стосунків. І навіть ставлення до простих, здавалося, речей (шоломів, спальників, а подекуди і шкарпеток) які набули зовсім іншої ваги. І все на фоні небувалого спалаху патріотизму у вигляді тисяч бійців-добровольців і волонтерських сотень з кожного регіону України. Були і військові поразки, котрі породили «зраду», і розчарування, і перемоги, які піднімали дух усієї країни, А ще – втрати… багато гірких втрат рідних, близьких, знайомих, біль від яких ніколи не згасне в наших серцях.

Міжнародний день дитячої книги – свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається щороку (починаючи з1967) 2 квітня – в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Дитячі книги - це не тільки література, коли все просто і наочно, яскраво і привертає увагу, а коли за допомогою художніх образів, зрозумілих дітям, розповідається про життя, тобто в правильній дитячій літературі перед нами, перш за все, постає яскрава картина світу в різних життєвих ситуаціях. Зазвичай до цього дня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Проводять ранки, конкурси, виставки, конференції і фестивалі, присвячені найкращим книгам світу. Традиційно з нагоди свята представники Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY) організовують в школах різних країн урочисті заходи для дітей, зустрічі з авторами і ілюстраторами, конкурси на найкращий твір тощо. І скрізь, у всіх країнах королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872. Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші. Наталя Забіла – одна з найстарших українських письменниць, яка писала переважно для дітей. Впродовж усього творчого життя вона сповідувала один принцип: для дітей треба писати так само добре, як і для дорослих, і навіть ще краще. Великою популярністю у юних читачів користуються збірки: «Під ясним сонцем», «Веселим малюкам», «У широкий світ», «Оповідання, казки, повісті», «Стояла собі хатка». Однією з найкращих книжок Наталі Забіли є цикл віршованих оповідань «Ясоччина книжка».

1 квітня 2018 р. виповнюється 145 років від дня народження С. В. Рахманінова – відомого композитора, піаніста, диригента. Сергій Рахманінов народився в Cтароросійському повіті Новгородської губернії 20 березня 1873 р. Після переїзду сім'ї до Петербурга хлопчика віддали вчитися до консерваторії. З 1887 р. Сергій починає записувати свої твори. Першою значною роботою композитора стала одноактна опера «Алеко» (1882) за мотивами пушкінських «Циган». Рахманінов виступає зі сцени як піаніст, виконуючи власні твори, викладає теорію музики в Маріїнському жіночому училищі. Першу симфонію написав у 1895 р. Після декількох років мовчання був створений Другий фортепіанний концерт (1901), що мав грандіозний успіх. Паралельно композитор завершує партитури опер «Скупий лицар» і «Франческа да Ріміні». Рахманінов з родиною оселяється в Дрездені. З дрезденського періоду виділяється симфонічна поема «Острів мертвих». У 1909 р. з'являється Третій фортепіанний концерт. Наступне п'ятиріччя відзначено появою творів «Літургія Іоанна Златоуста» (1910) і «Всенічне бдіння» (1915). Між ними - етюди-картини (1911) і симфонічна поема «Дзвони» (1913). «Дзвони» – твір Рахманінова з найбільш яскравою програмою. Чотири частини поеми - чотири образи-символи людського життя. Дзвони видзвонюють долю людини. Незабаром успішні гастролі роблять Рахманінова світовою знаменитістю. У 1926 р. були написані Четвертий фортепіанний концерт і «Три російські пісні» для симфонічного оркестру і хору, в 1931-м - варіації на тему Кореллі і Друга фортепіанна соната. У них немає традиційних для Рахманінова життєствердних фіналів. Інтонації печалі, туги, вторгнення інфернальних сил характеризують образну драматургію останніх творінь композитора. Вінчають життєвий шлях великого художника геніальні музичні полотна, складають своєрідну «лебедину» трилогію. У 1934 р. з'являється «Рапсодія на тему Паганіні», в 1936-му - Третя симфонія. У 1940 р. Рахманінов завершує роботу над «Симфонічними танцями». Серце Сергія Васильовича перестало битися 28 березня 1943 р.

30 березня 2018 р. виповнюєтья 100 років від дня народження О. І. Жолдака, українського поета, перекладача, сценариста, сатирика. Олесь Іванович Жолдак народився 30 березня 1918 року в селі Верблюжка Кіровоградської області в селянській родині. Закінчив Запорізький педагогічний інститут (1940). Працював у редакції газети «Комсомолець Запоріжжя». Учасник Німецько-радянської війни. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ст., Червоної Зірки – двома і медалями. Після війни працював у редакціях газет «Червоне Запоріжжя», «Радянська Україна», «Літературна Україна», в Держлітвидаві України та журналі «Перець». Був членом КПРС. Член СП СРСР з 1961 року. Творча біографія Олеся Жолдака почалася ще до війни, коли у 1937 році став друкуватися в пресі. Писав сценарії для студії «Укртелефільм». Автор збірок ліричних, гумористичних та сатиричних віршів. «Орлята» (1953), «Відколювання номерів» (1960), «Перевесло» (1964), «Вибрики Пегаса» (1968), «Рівновага» (1978), «Маститі мастаки» (1983). Його вірші перекладалися російською та білоруською мовами. Олесь Жолдак працював також і у галузі художнього перекладу з російської, білоруської, сербохорватської та інших мов. Лауреат літературної премії НСПУ ім. Остапа Вишні. Нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

30 березня 2018 р. виповнюється 165 років від дня народження Вінсента Віллема ван Гога, нідерландського художника, постімпресіоніста. Його творчий спадок мав величезний вплив, насамперед, на французький живопис. Вінсент Віллем ван Гог народився в селі Гроот-Зюндерт у провінції Брабант на півдні Нідерландів. У 1860 році Вінсент вступив до сільської школи в Зюндерті. 15 вересня 1866 року Вінсент поїхав до нової середньої школи – коледжу Віллема ІІ в Тілбурзі. У липні 1869 року в 15-річному віці Вінсент отримав місце дилера в Гаазькій філії художньо-торгової фірми Goupil & Cie. У травні 1877 року він вирушив до Амстердаму. Він навчав дітей читати й писати, викладав їм Закон Божий, доглядав за хворими, віддавав парафіянам частку свого одягу та їжі, а у вільний час малював. Саме тоді він зрозумів, що його покликання – живопис. У 1885 закінчує малювати «Їдців картоплі» (нідерландською De Aardappeleters), яку часто називають його першим шедевром. Над цією картиною Вінсент працював весь квітень, роблячи безліч ескізів для остаточної версії, написаної олією на полотні. На картині зображено родину селян, які вечеряють картоплею при світлі лампи. Він вирішив, що тільки прозоре повітря та яскраве сонце півдня зможуть надати його полотнам тих кольорів, про які він мріяв. Картини ван Гога «Іриси» та «Зоряна ніч» були схвально зустрінуті на осінньому салоні у Парижі, а ще десять картин було відібрано після того, як Клод Моне оголосив роботи Вінсента найкращими на всій виставці. За останні 10 років свого життя Вінсент ван Гог встиг створити близько 800 картин і понад 900 графічних творів. Починаючи з перших виставок його творів наприкінці 1880-х, слава ван Гога постійно зростала серед його колег та художніх критиків. Після його смерті художні виставки були організовані в Брюсселі, Парижі, Гаазі та Антверпені. Портретні роботи: «Селянин з Нюенена», 1885, «Пан з люлькою»; 1887, «Папаша Тангі», 1887; «Поштар (Жозеф Рулен)»; «Італійка», 1888 та ін. Картини художника: «Сад пастора в Нюенені взимку»; «Натюрморт з Біблією», 1885; «Натюрморт з глечиками і пляшкою», 1884; «Рибалка навесні», 1887, «Спогади про сад в Еттені», 1888; «Захід сонця біля Монмажур», 1888.

Міжнародний день театру – вшанування театру як надбання культури і вшанування всіх робітників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів. Виникнення давньогрецького театру пов'язане зі святами на честь бога виноградарства Діоніса – Діонісіями. Учасники процесій зображали пошт Діоніса і,одягаючи козячі шкури, співали і танцювали (слово «трагедія» в перекладі з грецької – «гімн цапів»). На історичне походження театру вказує обов'язкова участь у трагедіях хору, з яким спочатку вступав в діалоги єдиний актор, пізніше кількість акторів збільшилася до трьох. Сполучившись із літературною традицією, театр в класичну епоху з релігійних, народних уявлень перетворився на самостійний вид мистецтва. Театралізовані вистави стали невід'ємною частиною державних свят — Діонісій та Леней. Для них будували грандіозні кам'яні театри, розраховані на тисячі глядачів (театр Діоніса в Афінах, найкраще за інші зберігся амфітеатр в Епідаврі). За дату святкування Всесвітнього дня театру взято 27 березня. За переказами, прем'єра першої театральної вистави у Стародавньому Римі відбулась саме 27 березня. Істориками це не доведено. Тим паче, що не театр (культурний захід, запозичений римлянами у греків вже у готовому вигляді) користувався популярністю і масовим попитом глядачів, а бої гладіаторів. Ініціатива святкування Всесвітнього дня театру належала Міжнародному інституту театру (ITI) у 1961 році. До відзначення такого дня приклав зусилля Жан Кокто, театральний діяч і актор з Франції, котрий оголосив сповіщення про таку урочистість 1962 року. Низка театрів бере участь у театральних фестивалях, концератах, інші готують прем'єрні вистави.

25 лютого 2018 року виповнюється 100 років, відколи Тризуб став державним гербом УНР, а 1 березня святкуватимемо 100-річчя ухвалення закону УНР про гривню. Тризуб є давнім українським символом. Його найдавніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. У давній Русі Тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Тризуб вважається знаком князя Володимира Великого. В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб. 6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім «зубом» у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут. Гривню як грошову одиницю України запровадили 1 березня 1918 року законом Української Народної Республіки «Про грошову одиницю, карбування (биття) монети та друк державних кредитових білетів». Вона поділялася вже на 100 шагів і дорівнювала половині карбованця. Було надруковано знаки номіналом у 2, 10, 100, 500 і 1000, пізніше – 2000 гривень.

Всесвітній день поезії – свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року.

Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.

Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами – в діалозі, який є гарантом миру.

Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився у 2004 році.

Міжнародний День Щастя (International Day of Happiness) – Міжнародний день ООН, що святкується щороку 20 березня. Проголошено ООН 28 червня 2012 року.

Резолюцією 66/281 на 118-му пленарному засіданні ООН визнала актуальність щастя та благополуччя загальнолюдськими цінностями та запропонувала всім державам-членам ООН, міжнародним та регіональним організаціям, а також громадянське суспільство застосовувати більш комплексний, справедливий і збалансованний підхід до економічного зростання, який сприяє викоріненню бідності, сталому розвитку та забезпеченню щастя і благополуччя всіх народів.

Цікаві факти

• Ініціатива святкування Дня щастя належить Королівству Бутан.
• В липні 2006 року був введенний Міжнародний індекс щастя для відображення добробуту людей і стану навколишнього середовища.